Думаю, що ваше місце або ж на сьомому небі, або в кольоровому сні, або ж біля самого серця героїні. Вибирайте самі. Дуже вдалий старт на нашому сайті! Удачу вам, ЛюКу!
Я теж умію робити масаж і уколи. Подобається, що вірш із жартівливим підтекстом, значить, "будем жить!" А в уряду будемо просити у лікарні побільше медбратів, бо жінки, на жаль, теж хворіють.
Мене дивує, як ви легко маніпулюєте словом, ніби вишиваєте. І все у вас до ладу: і хрестик і стібок. А уява - необмежена!!! Можна доповню Екзюпері: Ми не тільки родом з дитинства, ми назавжди лишаємося дітьми, не дивлячись на зморшки та бороди! Браво!!!
То вже Мішуня трохи заграє!!! Світланко, вірш класний! Щось на кшалт :"Світ мене ловив, але не впіймав". А від себе втекти не- можливо. Особливо, коли це стосується кохання
Зірочко, вдячна, що читаєте мою писанину. Отак з Божою і вашою допомогою потроху удосконалю вірш. Спасибі за підказку. Дійсно, так набагато краще. Уже виправила.
Це мій давній вірш. І огріхів у ньому багато. Тоді, коли писалося, не думалося про форму, важливіше було вилити на папір душу. А потім чомусь не піднімалася рука правити те, що диктувалося внутрішнім станом . Згодом обов*язково допрацюю. Спасибі, Катюню, за зауваження.