Вт, 05.11.2024, 07:26
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Чи повинно бути державне замовлення на друк поетичної літератури?
Всего ответов: 350

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Проза
 

А їх не так вже й багато...

Бути просто другом легко, справжнім другом – набагато важче, а ідеальним взагалі не можливо. Тому не варто ставити нереальні вимоги своїм друзям. Це звичайнісінькі люди, які з-поміж інших вирізняються хіба що особливою любов’ю до вашої простоти. Друзів не так вже й багато, як нам здається, тому необхідно дорожити дружбою. Втратити її легко, повернути – ні, як і довіру…
Звісно, бувають миті, коли справді краще залишитися на одинці зі своїми переживаннями. Самотність потрібно розглядати, як можливість знайти себе, повірити у свої сили. Саме вона наштовхує на гарячі думки та мрії, які ми потім намагаємося втілити у життя. Проте одиноким можна бути і, перебуваючи в оточенні людей. Зазвичай це ті, хто вас не розуміє. Цей стан можна відчувати навіть поряд з другом, поділяючи його самотність. Вміння брати на себе частинку чужого горя високо цінується між людьми, особливо між друзями. Без них ніде й не примостишся у цьому житті, у цьому заплутаному алгоритмі, який підготувала для нас доля.
Думка про те, що хтось завжди знайде потрібні слова, щоб допомогти морально, підтримає, зарядить позитивом тоді, коли його так бракує закладає міцну основу віри в щастя, яке і заклечається в тому, що, де б не був, які кутки Землі не освоював би, ти – не один. Поряд з твоїми думками у свідомості витають думки друзів, і у кожній мрії, народженій у серці, є місце для тих людей, які весь час оточують тебе ясним життєрадісним промінням. Друзі як вода – за їхньої відсутності погіршується самопочуття, моральний, а, отже, й фізичний стан. На міцність її з легкістю випробовують життєві негаразди, непорозуміння в стосунках, образи. Куди ж без них? Як на мене, домінуючими чеснотами в цьому випадку є не що інше, як довіра і вміння прощати. Адже всі ми люди, всі ми здатні помилятися. Тільки чомусь, помилятися і просити пробачення значно легше, ніж прощати когось за його помилки. В цьому й заключається основа справжньої дружби – уміти з розумінням поставитися до товариша в не простій ситуації, йти назустріч і постійно говорити такі необхідні для повної впевненості слова: «Я люблю тебе за те, що ти в мене є…» Бо ж так важливо для нас відчувати себе потрібним комусь.
Ми настільки заклопотані, що не помічаємо тієї краси, яка оточує нас. Іноді достатньо просто поглянути у небо і знайти там не сонце, а щиру посмішку друга, ту, яка змушує і собі посміхнутися. Це вже не дозволить нам зневіритись у собі. І це не дурниці, це – життя, це ті елементарні, але такі важливі повороти долі, що здатні перевернути наш внутрішній світ, зруйнувати усі погляди і змусити подивитися навколо по-іншому, очима, сповненими чогось нового, чогось, чого іще нікому не доводилося відчувати…

Додав: Lyuda-Stukalo (07.12.2009) | Автор: © Люда
 
Розміщено на сторінці: Проза

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1954 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
Усе правда!
І я так ставлюся до цього прекрасного стану - дружби!
avatar
2 Katya • 13:48, 09.12.2009 [Лінк на твір]
Людмилко! Ти читаєш мої думки і дуже гарно викладаєш їх на папері! up Я з тобою повністю солідарна!!! hands
avatar
Мені важлива думка кожного.Дякую!Дуже приємно!=))
avatar
4 COCODE • 21:21, 13.12.2009 [Лінк на твір]
Я трошки маю інші погляди. Але вони не суттєво змінюються від твоїх.
Достатньо чітко все сказала. Молодець up


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz