SITE LOGO
Пт, 22.11.2024, 15:40
Меню сайта
Наш опрос
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355
Главная » Комментарии пользователя [svetakedyk]

Найдено комментариев: 560
Показано комментариев: 421-450
Страницы: « 1 2 ... 13 14 15 16 17 18 19 »

avatar
140 svetakedyk • 11:02, 28.08.2009 [Лінк на твір]
Тобою, а ти мене - собою.
Якби я була нею, то відповіла б так.

Гарний віршик. Вона живе у твоєму серці. :)

avatar
139 svetakedyk • 10:56, 28.08.2009 [Лінк на твір]
Наталю, дякую за увагу. Правильно казати - бруківка. Але ж я нестандартна, як кожна людина по-своєму, вимальовую у творах свій стиль, а вірніше свою дитячу сутність, саме тому друківка. Бо наче видруковую кожен крок Зірочки і Райського двору... своєю любов'ю. Нехай це буде бажанням автора писати так, а не інакше.
Є сум, але він радісний. І так буває. :) Дякую за розуміння.

Спасибі, Міша. Ти, як завжди, уважний.

avatar
138 svetakedyk • 23:12, 26.08.2009 [Лінк на твір]
Старість це дуже відносне поняття. :)
Просто гарно!
avatar
137 svetakedyk • 23:01, 26.08.2009 [Лінк на твір]
Дуже особлива. Дякую :)
avatar
136 svetakedyk • 16:29, 24.08.2009 [Лінк на твір]
Дякую всім. Як добре, що ви є!
:)
"Коли читає записане, то сама дивується..."
Приємно дивується.
avatar
135 svetakedyk • 20:13, 23.08.2009 [Лінк на твір]
А я рада чути тебе :)
avatar
134 svetakedyk • 21:29, 21.08.2009 [Лінк на твір]
Схоже на скоромовку. Може, тому, що час невблаганно біжить. Тільки питання: навіщо так його гнати?
Спокій та рівновага зачісують коси пасмами молодості, перев'язують стрічками надії та віри у Любов.
Ромашка схожа на сонечко.:) Більше радості.
avatar
133 svetakedyk • 21:26, 21.08.2009 [Лінк на твір]
"і моя ти, спасителько, де?"

З трепетом чекаю - сную пурпурові мрії, в яких ти заглядає у свою бентежну Душу і бачиш Своє відображення. Може я і не реальна, але по-справжньому справжня, як масляне масло...

Обожнюю мить. У кожного вона своя. Певно ваша застала вас зненацька. Людина рятує себе сама...

З найкращими побажаннями, Світлана

avatar
132 svetakedyk • 21:21, 21.08.2009 [Лінк на твір]
Ну вибачайте вже, це "ти" просто невгамовне. З усією повагою до ВАС, Світлана.
avatar
131 svetakedyk • 21:20, 21.08.2009 [Лінк на твір]
якось, одна людина сказала Їй: "... я не зніму тобі зірки з неба, бо ти сама Зірка". Приблизно отак.
Отак приблизно ти нагадав Його слова до Неї.
Чудове почуття у недосконалих римах. Я вважаю, що Душу людини можна римувати тільки з Духом.
Люби!
avatar
130 svetakedyk • 11:04, 20.08.2009 [Лінк на твір]
Вибачаюсь, я самовільно перейшла на "ти". Після прочитаного вірша, відчулась якась близкість у відчуттях пережитих миттєвостей... Власне, це добре, бо вмієш зачепити :) Знову. Вмієте. :)
avatar
129 svetakedyk • 11:03, 20.08.2009 [Лінк на твір]
Сплеск емоцій. Все добре, інколи рими губляться і це стає не віршом, а розповіддю, прозовою, але занадто поетичною. Тому спробуй(це тільки моя особиста думка) написати історію в прозі. З твоїми поетичними образами та вмінням передавати відчуття вийде гарно.
Граціозно зміни на граційно, якщо вважаєш за потрібне.
avatar
128 svetakedyk • 14:13, 18.08.2009 [Лінк на твір]
Мій любий Немо, не показуйте мені язика :) бо відкушу :) tongue По дружньому так, мило, надійно, скромно.... :)
avatar
127 svetakedyk • 21:40, 17.08.2009 [Лінк на твір]
Аби не гірчило, меду треба їсти більше... :)
avatar
126 svetakedyk • 21:38, 17.08.2009 [Лінк на твір]
А я не була покинута і не розлучалась :) І уявляєте, ЛЮБЛЮ НЕСАМОВИТОЮ, ШАЛЕНОЮ, П*ЯНКОЮ... і завжди взаємно :)
Суть Любові не в розлуці, так само, як Вічності в часі.

Вірш гарний, хоч як на мене задовгий. Може, це саме та хвилина на противагу миті-вічності....

З побажаннями Любові Світлана

avatar
125 svetakedyk • 22:22, 13.08.2009 [Лінк на твір]
Катрусю, людина світла, коли на неї дивитися світлим поглядом :)
Дякую.
avatar
124 svetakedyk • 19:59, 13.08.2009 [Лінк на твір]
"...плекати холодну байдужість"

Байдужість не витримає і усміхенеться теплом, неодмінно.

Зірки народжуються з метою.

avatar
123 svetakedyk • 16:07, 02.08.2009 [Лінк на твір]
Найкращу оцінку яку я бачу то це відчуття емоцій читача, дійсно вмію відчувати людину зсередини, певно тому твори виходять хвилюючими.... Тож дякую вам усім :)
З повагою
avatar
122 svetakedyk • 01:48, 31.07.2009 [Лінк на твір]
Але це ж Скрижалі. Бо на то людина народжується Людиною аби зробити вибір: керуватись Словом Божим, або керуватись Словом Божим. :)
avatar
121 svetakedyk • 23:51, 23.07.2009 [Лінк на твір]
Я випила краплину надії, закусила вірою і сп'яніла Любов'ю. Просто неймовірно захопливе відчуття, раджу і вам(усім) спробувати. :)
Дякую Немо
avatar
120 svetakedyk • 23:47, 23.07.2009 [Лінк на твір]
То і будь Міро, маленькою. Маленьким краще - щиро і наївно :)
Щасти тобі,відверто бажаю - залишайся в душі дитиною.
avatar
119 svetakedyk • 23:41, 23.07.2009 [Лінк на твір]
Дякую, Анечко за перечитування.
І за асоціації. :)
avatar
118 svetakedyk • 15:33, 21.07.2009 [Лінк на твір]
авжеж, по-дитячому щиро.
Дякую
avatar
117 svetakedyk • 12:16, 21.07.2009 [Лінк на твір]
Лелека летіла :)

Дякую Вам.

avatar
116 svetakedyk • 16:39, 18.07.2009 [Лінк на твір]
Дякую. :)
avatar
115 svetakedyk • 20:33, 17.07.2009 [Лінк на твір]
Якщо пальці гарно розпростерти, то вийде картина. Буде поле мистецьке, і світ і людина. Буде година ріками литись у день із хвилини, а секунда - у рік з тої днини. Якщо час взяти до рук, затрощити в обіймах, наче рідну дитину. То відчуєш мить колихання, що тижнями б’ється в людині. А коли ще перев’яжеш життя сподіваннями, зможеш злетіти – щирим бажанням… бо хочу, а не мушу дати випити з долонь весняних свою душу.
Але якщо ти візьмеш голими руками, я розтечусь байдужими життями. Тому бери мене грушами – стиглими, як я…
:)
avatar
114 svetakedyk • 01:19, 15.07.2009 [Лінк на твір]
Жалю не треба
Треба розуміння -
любити вміння.

Людину не варто жаліти, людину варто розуміти.
Любов - лише тінь ненависті. І навпаки.
Але є Абсолют - те, що ти собі обрав.

До речі, прошу звертатись до мене на "ти", будь ласка. Я просто Світлана, вірніше мама :)

avatar
113 svetakedyk • 14:58, 14.07.2009 [Лінк на твір]
Маленька заувага: поняття боротьби несе в собі роздор. Краще не боротися проти себе і світу, а змінювати себе і відповідно - світ через свій особистий погяляд душі.

Автору:
Життя це Життя. Життя - це смерть(адже людина помирає аби возродитись, зараз же мова йде про духовну смерть і духовне відродження). Тільки так, твій фізичний погляд зможе побачити світло у темряві. Інакше ів нічному небі не було б зірок....
Світлана

avatar
112 svetakedyk • 14:27, 14.07.2009 [Лінк на твір]
Дякую, Михайле. Та я впевнена, що вона буде(вже є) кращою :)
avatar
111 svetakedyk • 08:47, 13.07.2009 [Лінк на твір]
Традиція.
Традиційно склалося в існуванні людському певне правило від життя до смерті від смерті до життя. І якщо нас виховує Мама(зібраний образ батьків), то в буденності нас виховує Совість(вихователька). Є Мораль, є аморальність, так само, як добро та зло, по змісту і суті ці "причини" несуть однаковий "заряд". Але як не крути в житті людському є один єиний Закон - Любов. Це є Конституція, Кодекс... як завгодно. Бо найперше було Слово і слово було Бог(Любов).

Тож людині дозволено все. Треба усвідомити сутність "усього"...
"Цезарю не все позволительно, потому что ему дозволено все".
Ось такий афоризм пригадався.

Що вашого кодексу.
Вас турбує людяність. Та передусім вона зазначена у глибині особистої душі. Бо на скільки ти Людина, настільки тебе оточуть Люди - не змінюй світ, а змінюй свій погляд на світ, тобто шукай себе і першоджерела, першопричини власного буття, яке пройшовши "шлях моральності" стає справжнісіньким Життям з усім своїм наповненням - Любов'ю до Природи та Людини...

Вірш рекомендую

З найкращими побажаннями, Світлана

Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz