В піснях й розмовах – мат за матом, Культура зеків – хіт часів, Повільно всі “невинувато” Ввібрали заздрість підлих псів. Батьки – каліки, діти – звірі, Життя – борня, а спокій – смерть, Грошові “дауни” зкрутілі, Закуті в модний “секонд-хенд”. Простягнуті безвільно руки, Ліниві очі і думки, Обкурені, пропиті внуки, Бомжі, суцільні смітники. Красуні юні придорожні, Чорнобиль – слава навіки, Народ, озлоблений, безбожний, Нікчемний Юда козаків. Вже краще б ви були рабами, Нехай вас вбив би чийсь нагай, Не так би соромно гробами Вкривався б мій вкраїнський край.
Світло є. Можливо, навіть, ще з радянських часів - за звичкою. Єдине, що хочеться світла дітям, навколо - непробудна тьма... Дякую за розуміння і коментар.
Коли у мене наступає творча криза, я просто сідаю до першого тролейбуса, яким давно-давно не їжджу, і вслухаюся в розмови людей... Вийшовши, я маю готові, написані болючою буденністю вірші. Цей вірш якраз звідти... Дякую Вам за увагу.
Своєрідний рецепт ліків від депресії... ===== Не нав*язуючи, а просто порада-запитання: Тільки от чи допоможе він позбутися її повністю? Бо кили Вам щось зробили погане - Ви не йдете ж до натовпу хуліганів, щоби заспокоїтись? Можливо треба йти кудись в інше місце?
А я оптимістка. Треба час, щоб змінити культуру і менталітет. Оті зековські пісні і розмови не так вже й даремно розповсюджені. Адже у нас до середини 80-х ще Гулаг існівав! Там було багато людей із високою культурою, але усі були разом: кримінали і політичні в"язні, а с "волками жить - по-волчи выть". Як людям не слухати ті пісні, якщо вони торкаються реального життя багатьох людей. Тому й "хіт часів". "Простягнуті безвільно руки" - це тому, що милостиню просять? Кожного літа їду в село, а там жнива і стільки людей безробітних, а у фермерів не хотять працювати. Хоч мало платять, та все ж не ходити голодним! Тому й кажу, що ми не зможемо переробити світ, ми можемо переробити себе, якщо забажаємо.
Час - це бомба уповільненої дії, В кожному свій ніжний механізм, Хтось утілює веселкові надії, Ну а інший - ширить свій цинізм. Ви сказали - головне бажання, То при чому тут менталітет? Виправдовувать, вважаю я, достатньо, Слід всі вади знищить тет-а-тет. Адже в всіх народів були грішні, Вистачало кожному смертей, Але інші усвідомили раніше, Що їх приклад - приклад для дітей... Дякую Вам, shetamara, за прихильність та небайдужість.
Маленька заувага: поняття боротьби несе в собі роздор. Краще не боротися проти себе і світу, а змінювати себе і відповідно - світ через свій особистий погяляд душі.
Автору: Життя це Життя. Життя - це смерть(адже людина помирає аби возродитись, зараз же мова йде про духовну смерть і духовне відродження). Тільки так, твій фізичний погляд зможе побачити світло у темряві. Інакше ів нічному небі не було б зірок.... Світлана
Від Канта мудрість я засвоїв – Життя безслідно не мине, - “Зірки, мов очі, наді мною, Мораль всередині мене”. Я не політик, не публічний, Мій погляд світлий, як і суть, Тому я вірю: правду вічну, Не я, - то вірші донесуть... Щиро вдячний за глибоко-філософські коментарі. Вони мене надихають, бо збігаються з моїм світоглядом.
Хотіла запитати: а де перебуваєте Ви? Серед звірів, пропитих, даунів, обкурених і.т.д. Вас, очевидно, немає. То де Ви вбачаєте себе самого і яким є Ваше оточення?
Я щодня якраз посеред них: Звірів, вбивць і маніяків, Заблукавших, хворих, навіть тих, Які кажуть - без гріхів ніяких. Я між ними, справді, лише тінь, Голос з дна глибокого провалля, Та я прагну поміж доль сплетінь Вгледіти в очах хоч іскру жалю. І не бачу... Вірите чи ні? Одиниць і виключень - немає. То чи відповідь, таки, в мені? Я її в віршах ще пошукаю...
Трохи історії - раніше - часи православної Київської Русі, часи царату (крім часів кінця ХІХ століття) існував один ідеал - ідел святості. [/b]Усі бажали равнятись до сподвижників, великих молитвенників, до тих, кого було визнано Святими. А тепер чати змінились. На жаль. У нас інші ідеали, і ми "тулимось" до тих, хто хоче стати царем світу цього не через любов до ближніх, а навпаки, через завдання їх страждань або ж байдужості (а іноді прикриваючись благодійництвом - допоможуть одному, а сто загублять).
От і я хочу думати, що я живу не серед вбивць, бандитів, наркоманів (хоча бачу їх не менше, а ніж Ви і кожен з інших користувачів), а серед чесних, порядних і високорелігійних, ДУХОВНИХ людей. Можливо і Вам необхідно шукати саме таких і звертати на них увагу? То й тема твору була б би геть іншою?[b]
слова показують хто ти і кожен сам про себе скаже якщо словами він покаже що в душі словом вже лежить
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
2
