Мішу фотографував Роман, Світланин син, бо у мене батарейки скінчилися. Зараз Світлана в поїзді, приїдуть додому, то думаю, що скоро розмістять фотограії.
Мій "друг" - сусідський хлопчик п"яти років, коли побічив вагітну жінку вже на дев"ятому місяці, то сказав, що вона проковинула малесеньку дитинку для того, щоб та виросла у животику(такої версії я ще не чула) . За вірш -
Усю повість прочитала і хотілося читати і читати далі, співпереживати разом із героями. Дуууже сподобалася повість і стиль написання, і мова героїв, і самі персонажі змальовані так яскраво та колоритно, що можна їх уявити,читаючи. А ще, погляд автора на події, які розгортаються у творі... Там немає авторських відступів але тоненькою ниточкою просвічується чистота думки письменника, який прикладом своїх протагоністів вчить читача життєвим і моральним цінностям.