От, як може змінитися світ за одну лише мить, коли закохані разом. Не зловживайте трикрапкою, інтонацію можна передати по-іншому: правильно поставоеними розділовими знаками, вдало підібраним стилем. Трішки недоречні займенники, які часто повторюються: мене, я. Не здавайтеся і у Вас усе вийде!
Сьогодні і у нас сніг. Так: "біло, чисто скрізь і гарно"! Я б теж, як Оксанина Настя, у снігу покачалася. Була б гарна компанія, а то якщо сама, то неправильно зрозуміють...
Саме зараз дивлюся канал ТВІ, де розповідають про корупцію, про незаконні дії правоохоронців і священників, про привласнення землі. Аж мурашки по шкірі. А тут Ваш вірш, Олександре... Що б це значило, що такий вірш пише саме людина із юридичною освітою і яка працює у цій галузі? Звичайно, не можна бачити у одному автора і ліричного героя, який перехоплений болем за правду, але.... Рядок "Іронії, аж часом заболить" збивається із ритму, бо має на два склади більше. "Негострених" - разом, бо в значенні "тупих".
А взагалі - згодна, але ж песимістично... дуже....
Казка, але така історія могла б бути й насправді. Буває, що такі хворі виліковуються віш шоку, причиною якого був переляк, гнів, якісь інші емоції. Тому Ваша іторія, Алло, може принести комусь надію.
Думаю, що замість "одиноко", краще вжити "самотньо".
Розсмішили ви своїми коментарями. Почали любов"ю, а закінчили екологічною катастрофою... Щоб нічого не сталося, то треба бути кругом обережними, тому тут і фізика пригодиться:"Залежність розмірів твердих тіл від температури". Ой, пане Василю, підняли Ви таку проблему, що аж мені жарко стало
Згодна! Але є ще одне прислів'я; "Хотіти не вредно, вредно не хотіти". Тому нехай хоче. Скільки їх, тих любовних трикутників! Наталю, у передостанньому реченні сполучник "І" зовсім недоречний, здається, що він вжитий лише для потрібної кількості складів.
Так коротко написано і так багато сказано. Дійсно, "блукаємо у лабіринті життя"... Ганрий вірш, мелодійний, написаний вміло, рими вишукані і доречні. Вітаю!