Світить сонце, воно усміхається до всіх крім мене…Щоденна рутина наповнює всю мене, до кінчиків пальців, легке відчуття втоми…втоми…втоми, якої такої втоми?...Я йду довгою пустою вулицею…чую лише гавкіт собаки, крик ворон, я гублюсь в цьому всьому…Я йду швидко намагаючись догнати минуле…і знов цей крик ворон…Він пронизує все тіло…наповнює мій розум…мої думки кружляють…вирують…десь там далеко…з тим…єдиним…і знов ворони...гавкіт…скрип старих воріт…холодно…навіть сонце не гріє…Вулиця ще довга, думки далекі…я йду, мене незупинить ніщо (принаймні я так думаю)…Так пусто на душі… І тут я чую знайому мелодію телефону…і лиш вона змогла мене зупинити…я обертаюсь…бачу те, до чого я неусвідомлено йшла, те єдине, яке здатне мене зігріти…ту ізюминки життя…задля якої варто жити…я бачу….ТЕБЕ…повільним кроком я наближаюсь…ми мовчимо…я ставлю свою голову тобі на груди…і тут…час зупиняється, я вже не чую тих жахливих звуків, які мене переслідували…я чую тільки стукіт твого серця…серця твого…за яке ладна віддати життя… Тепер немає тебе…немає мене…є МИ…і ми розчиняємося у натовпі людей, які нездатні розпізнати нас…зрозуміти наші почуття…але ми знаємо, що ми є…більше нічого і не требе…
Все добре і каркання ворон, і гавкання собак, і сонце світить та не гріє але як можно поставить свою голову на груди коханому?Що не кажіть,а молодь,все таки, продвинута... і це тішить:)
От, як може змінитися світ за одну лише мить, коли закохані разом. Не зловживайте трикрапкою, інтонацію можна передати по-іншому: правильно поставоеними розділовими знаками, вдало підібраним стилем. Трішки недоречні займенники, які часто повторюються: мене, я. Не здавайтеся і у Вас усе вийде!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")