SITE LOGO
Чт, 18.09.2025, 19:28
Меню сайта
Наш опрос
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 788
Главная » Комментарии пользователя [Валькірія]

Найдено комментариев: 5305
Показано комментариев: 1541-1550
Страницы: « 1 2 ... 153 154 155 156 157 ... 530 531 »

avatar
Я не прошу тебе вернуть,
Бо знаю, це вже неможливо,
Я прагну лиш тебе забуть,
Та голос твій - у шумі зливи...

Вячеславе, на звання майстра я не претендую, а раджу лише трохи урізноманітнити палітру вірша, ось хоча б у такому дусі...
avatar
"Я не прошу вернуть тебе,
Я знаю це вже неможливо,
Я хочу лиш забуть тебе,
На жаль це також неможливо."...
Гадаю, що тут зайве повторення двічі куплета, у якому ще й до того ж дублюється через рядок "тебе і неможливо", раджу ще помізкувати, адже наша мова така багата словами і образами...
Надто багато повторень, що розчиняє зміст і псує загальне сприйняття вірша.
avatar
Деколи мовчання буває більш промовистим, аніж потоки порожніх, фальшивих слів... на все свій час...
Сподобалось, Наталочко!
avatar
Дякую, Наталочко, за розуміння!
avatar
Ці слова колись давно, напевно років 9 тому, промовляла перед багатотисячним віче з нагоди відкриття пам*ятника Чорноволу у Золочеві (перший на той час в Україні), тисячі людей з"Їхалося тоді з цілої України, були часи...
avatar
Дякую, Андрію!
avatar
Та я звеличень не бажаю,
Лише рясного урожаю
З добра, любові, звершень нових...
Ти теж міцній і будь здоровий!
avatar
Хай прозрівають всі народи
Й живуть в любові, мирі й згоді!
avatar
Які думки оптимістичні...
Тоді не бійся йти у вічність,
Падінь не бійся і знесилень,
Зневіру й відчай - геть в могилу,
Щомить гартуй для лету крила!
avatar
Спішити, може, й не потрібно - а треба жити так, щоб гідно
Нести свого хреста на плечах і не зриватись в порожнечі...
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Copyright MyCorp © 2025 Хостинг від uCoz