* * * Стали буднями мої свята, Стали втратами мої будні. Чи за мрії сміливі розплата, Чи за віру в слова облудні. Але мрії – птахи крилаті, Прагнуть в небо – хай град чи злива. А слова – вороги завзяті, Губить душу їх пісня зрадлива. Зла на мрії я не тримаю,– Хай літають собі на волі. А ціну тим словам давно знаю,– Не підкуплять вже більше. Доволі.
|