На причілку, біля хати... Там така ніжність, все таке рідне до щему, тендітне і ласкаве... Тому мені не дуже сподобалися Ваші прикметники, трохи грубуваті: і небозвід якийсь горбатий, і день не затих, а пішов незрозуміло цибато, і соловейко не голосистий, а чомусь горлатий. Може настрій такий у Вас був. А от вітер волохатий - чудово.
Заримувати біль – нехай слізьми відплаче Вишиванка рядків на тлі душі дерев, Отих, що на папір переробили... Та рими – тягарем і вірші – як юначі, А серце все болить і води мчить Жерев, Хоч русло перепони розділили...
Зашифрувати біль, зашторити, сховати, Щоби ніхто-ніхто помітити не зміг, Як плачуть та кричать ображені чуття... Та хмари – тягарем, - вітрам не розігнати... І в’їдливо дзижчить у голові злий сміх, Немов лихе знущання небуття...
Писав – не римувалось, ділить не було з ким, Бо люди по стежках порозбрідались – У кожного своє, у кожного болить... Заримувати біль... І може плин ріки У часі заховає усе, що з нами сталось, І змиє гіркоту, що болем струменить...
А мені здалося, що дуже виходить розкрити світле почуття любові, через біль і розлуку розкрити її глибину і силу. І маю надію, що все світле, яке вкладене у Вашій душі ще світитиме і Вам, і всім.
Ви знаєте, пані Наталю, вже декілька разів заходжу перечитати Ваш вірш. Такі сильні почуття гіркоти розлуки, болючі роздуми постають в уяві, що не можу зліпити думки до купи, щоб оцінити його.
Які там "схили" - саме на вершині, (самі ж признались - "пагорбі життя"), Радіти треба і вітрам, і днині, І в сірості знаходити буття, Й таємний знак, що зве за небокраї, Що зве в політ в розмасі вільних крил. Ще й на додачу - все це в ріднім краї, Де пісня лине й додає нам сил.
Від тих віршів, що пишем друже, Що тут читаємо разом, Зима не зможе наші душі Зморозити. Бо ми Гуртом Розпалюєм багаття в серці й тепліше стане у світах, Що дасть натхнення в ярім герці здолати словом зло і страх. Тоді й кохатися, й обійми Розкрити можна й восени. Тоді підем до весен в прийми... І заспіваєм: "Ясени.." (Жарт)
Люблю його дуже, ще дужче чим дуже, Можливо сильніше за все... Чудово і добре, Кохаймося друже. Хай хвиля кохання несе. Несе нас за хмари, де сяють стожари. й червоні вітрила горять. Де наша Катруся, Ассоль чи Марія Найшла свою мрію: "Кохать" Чудово!!!
Брате мій, я не про тишу. Згоден, що рудії миші, Сміхом рватимуть живіт. Я про те, що кожен хату Скраю ставить. Навіть брату Віри-правдоньки - не слід. Люд такий - не нарід сильний, Що зірве тягар стожильний, А юрба бродячих тіл. Так, що брате - крик в пустелю. Чи почують менестреля За дверима міст і сіл?
Кожен, кожен за своє... За свою сорочку... "Чуже горе не моє" - Ось девіз. "І точка"... Що там дивний той піїт, Віршами взиває... Що там цілий Божий світ - Гріх навкруг блукає...
Сьогодні тих кленів опали У душу, як спомин з долонь, Від серця твого передали Палаючих пальців вогонь. А серце не може забути. Як сумно. І в це повнолуння В кленовому пульсі ще чути Від імені твого відлуння.
Задумка чудова, відчув гарно... Жаль тільки кохання, що лишилося на листі... БР.р, вже зимно..
Зруйнованих душ багато власне і Тут. Лікувати їх треба. Жаль не усвідомлюють вони... А лікувати треба Словом, воно було, є і буде першим. Коли створити ауру добра, маю надію - вилікуємося.
Вічний пошук волі На фоні блиску і тирад. І серед древніх амфілад Ми досі, мій поете, голі. Тому то й вільні лиш сказати, Думки чуттями описати, І марити отим святим, Що в небі пише херувим...
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('