SITE LOGO
Пт, 22.11.2024, 02:40
Меню сайта
Наш опрос
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607
Главная » Комментарии пользователя [Shtanko]

Найдено комментариев: 974
Показано комментариев: 901-930
Страницы: « 1 2 ... 29 30 31 32 33 »

avatar
74 Shtanko • 12:58, 02.11.2010 [Лінк на твір]
Хіба ж то можна так питати:
Чи я люблю її, чи ні?
Вона ж бо - рідна наша мати,
Чи в золоті вона, а чи вогні.
confu9
avatar
73 Shtanko • 12:47, 02.11.2010 [Лінк на твір]
Пані Тетяно, дуже гарно написали. Болючі втрати важко передати, але вони найглибше зачіпають за "живе"...
avatar
72 Shtanko • 12:42, 02.11.2010 [Лінк на твір]
Я прозорий - і Світло крізь мене,
Мов ріка свою силу несе
І впускає у душу кохання знамена,
Й ліпить слово то вірш, то есе...

Чудовий вірш. Дихає чистим і світлим!
up

avatar
71 Shtanko • 13:16, 01.11.2010 [Лінк на твір]
Нелегко йти, нелегко підніматись,
Але найважче - знову повертатись,
Коли позаду були спалені мости...
І вирішити як, то йти, а чи не йти.
Чи до снаги гордієві вузли,
Що злом-отрутою у душу заповзли,
Враз розрубати і кохання зберегти.
Коли б то не попалені мости...
avatar
70 Shtanko • 10:50, 01.11.2010 [Лінк на твір]
Дякую. Ваші коментарі завжди неперевершені.
avatar
69 Shtanko • 16:42, 22.10.2010 [Лінк на твір]
Все добре описано, чуттєво і філософськи-сумно. Вражає, як узагальнений образ цілого покоління наших жіночок. Тому то й крає душу. Одне незрозуміло - звідкіля в сільській бібліотеці професор історії???
avatar
68 Shtanko • 15:56, 22.10.2010 [Лінк на твір]
Плескаю в долоні - браво, гарний вірш.
Плескати в долоні, краще ніш змовчиш. :)
avatar
67 Shtanko • 15:54, 22.10.2010 [Лінк на твір]
Гори, гори ясно, щоби не погасло! :)
avatar
66 Shtanko • 15:51, 22.10.2010 [Лінк на твір]
Порожнеча в серці, порожнеча в душі - це власне противага і поле бою. Важко визнавати "оте" - омана висі.
confu9
avatar
65 Shtanko • 15:40, 22.10.2010 [Лінк на твір]
yes confu9 confu9 question question
avatar
64 Shtanko • 11:54, 22.10.2010 [Лінк на твір]
Це Ви сильно про напівпоетів!!! hands :hands: hands
Підтримую, хоча може й сам такий, не доріс
avatar
63 Shtanko • 11:28, 22.10.2010 [Лінк на твір]
Звичайні. Про виконану наукову роботу за п"ятиріччя. Тому зовсім не до віршування. Пробачте. Може згодом. smile
avatar
62 Shtanko • 10:05, 22.10.2010 [Лінк на твір]
В теперішній період немає чому заздрити: пишу звіти, голові горе, немає коли й повіршувати. Хіба що хвилечку щоб відволіктись. confu9 confu9 confu9
avatar
61 Shtanko • 10:01, 22.10.2010 [Лінк на твір]
І я Вас, Вікторе, пітримую - краще все разом і більше, з головою і до безтями. :)
Але вірш Наталії такий чудовий. Все досказано, немає й натяку на півзміст.
avatar
60 Shtanko • 09:21, 22.10.2010 [Лінк на твір]
hands hands hands hands hands
avatar
59 Shtanko • 16:47, 21.10.2010 [Лінк на твір]
На жаль, робочий день скінчився. До зустрічі на сайті. dry
avatar
58 Shtanko • 16:45, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Сон Амазонки.
Описано видовищно і глибоко.
avatar
57 Shtanko • 16:43, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Пані Наталіє, та Ви й зараз воїн - воїн світла. Пам"ятаєте як у Коельо: І тоді воїн намагається зрозуміти, на що він може розраховувати. І він перевіряє свої обладунки, які складаються з трьох речей - віри, надії і любові.
А я б ще додав слово! Таке як Ваше.
avatar
56 Shtanko • 16:35, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Не тільки Ви. :)
avatar
55 Shtanko • 16:33, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Тоді й не давайте їй навіть дрімати - завдання у Вас таке. Будіть! А розбуджені, маю надію, все таки побачать і... Далі повинно бути! confu9
avatar
54 Shtanko • 16:19, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Ой, як чудово! - Ось моє перше враження. А ще - я також ВІРЮ, що весни завітають і спраглими вустами нарід все ж заспіває свої пісні щасливі у вольності своїй!!
Пані Наталю, Ви знову рвете душу в бій!! confu9 hands
avatar
53 Shtanko • 16:13, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Що сказати? Чудово. Таке палке зізнання, стільки інтиму і лірики. 5+ hands hands hands hands hands up
avatar
52 Shtanko • 16:10, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Дуже глибоко, повністю в серце б"ють ваші рими. І тема вічна: жити чи не жити з напівкоханням, напівкоханим, чи зовсім не коханням. Філософія!!! Сказано як! Так і тягне знову перечитати і знайти хоч натяк на іншу половину життя - кращу, щасливу. На жаль. Буває і так, в більшості тільки так. Але як хочеться, хоча б мати надію.

Півкроку від тебе,
Півмиті від щастя...
Я бачу півнеба -
Закрило ненастя.
Півсвіту у тьмі,
Решта - в білому світлі.
Розказати б тобі,
Може треба і крикнуть:
"Зупинися, не йди,
Зачекай ще півмиті"...

Лише наші сліди
Час схова в верховітті...

confu9

avatar
51 Shtanko • 11:55, 21.10.2010 [Лінк на твір]
Чудово, лірично-ніжно й гарно. І звучить дійсно наче пісня. up
avatar
50 Shtanko • 11:04, 20.10.2010 [Лінк на твір]
Легкий теплий вірш, липневого надвечір"я. Гарно, дуже поетично, особливо вдалося, на мою думку, роздоріжжя вечорові, вінок із звуків цвіркунів, солов"їних нот-намистинок та з цілунків двох..., Тиша-дівчина. З"явилася мрія - втекти надовго з нею замість ранку.
hands up
avatar
49 Shtanko • 09:59, 20.10.2010 [Лінк на твір]
Дуже дякую! З Вами так приємно перекинутись віршованим слівцем.
avatar
48 Shtanko • 09:54, 20.10.2010 [Лінк на твір]
Пані Таїсо, дуже гарно і мелодійно. Те, що Ви знайшли натхнення це дуже чудово.
Якось був настрій і у очах неба я також знайшов вірш:

В очах небесних

Задивляюсь у очі небесні,
Що пробуджено кліпають віями
І примружено дихають мріями
Про травневе тепління чудесне.
В цих очах - синьоокі озера, -
Віддзеркалення дальніх морів,
Неозора безмежність ланів
І розірваних хмар білі пера.
В них рясніють безмежні простори
Та лісів зеленіючих цятки,
Десь темніють рідкі опечатки
Понатиканих міст крутогорих...
Задивляюсь у очі небесні,
Що зажмурено мріють весною,
Голубінню своєю ясною
Наближають тепління чудесне.

Маю надію, Всім сподобається.

avatar
47 Shtanko • 09:29, 20.10.2010 [Лінк на твір]
Ой, красно дякую, пані Наталіє, за ваші чудові вірші-коментарі. Я поки, ще недавно на сайті і не повністю розібрався з нагородами. Але Вам вручаю саму велику медаль за чудові віршовані коментарі, які так глибоко розкривають порушену тему.
up
avatar
46 Shtanko • 08:59, 20.10.2010 [Лінк на твір]
Мо й сіроока, то відблиски гречки були у очах.
avatar
45 Shtanko • 15:45, 19.10.2010 [Лінк на твір]
Ні Ви - Поетеса, а може Поетка,
Не знаю як вправно сказати.
Нас може назвати поетом газетка,
Журнал. Рецензент може звати.
А ми лише люди з душею і серцем,
Які відчувають гостріше,
Коли так болить, коли сіллю і перцем...
Не можем сказати тихіше.
Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz