На згарищі мрій самотня стою і не знаю – Чи знову у бій, в якім переможців немає, Чи дух невгамовний нарешті покірним зробити І жити безмовно в тенетах байдужого світу. Нікому не вдасться впокорить мій дух невгамовний, Бо навіть в нещасті терпіти не буду безмовно - Усупереч скверні, що наші серця роз’їдає, Крізь світу все терня за Правду й Любов йду до краю!
Іще молодші віком люди Уже втомились від життя Здається їм ,що біль усюди І вже б скоріше до кінця Можливо й справді важко житти В наш час усюди є біда Та я так звикла, не тужити Шукати кращого добра
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
Дакую!
