На згарищі мрій самотня стою і не знаю – Чи знову у бій, в якім переможців немає, Чи дух невгамовний нарешті покірним зробити І жити безмовно в тенетах байдужого світу. Нікому не вдасться впокорить мій дух невгамовний, Бо навіть в нещасті терпіти не буду безмовно - Усупереч скверні, що наші серця роз’їдає, Крізь світу все терня за Правду й Любов йду до краю!
Іще молодші віком люди Уже втомились від життя Здається їм ,що біль усюди І вже б скоріше до кінця Можливо й справді важко житти В наш час усюди є біда Та я так звикла, не тужити Шукати кращого добра
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
Дакую!
