Пт, 22.11.2024, 02:51
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
У Вас є власний сайт?
Всего ответов: 551

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

У відчаї

* * *
Тривожная осінь на видноколі,
Примруживши око, скидає листки
І вітер незвично кульгає у полі,
Незвично мовчить, тільки слуха чутки...

Ой, де ж твоя сила, вітрище осінній?
Чому не скидаєш пожовклі плащі,
Чому не купаєшся в листяній піні,
Чому не ганяєш у небі дощі?

Тривожная осінь... Насуплений трактор
Так звично плугами нуртує ріллю,
А чорна земля видиха, як реактор,
Останнім теплом в слід йому й журавлю...

Тривожная осінь... В ефірі - спокійно,
Що навіть антени принишкли німі,
А десь на вершинах рої без упину
Виплескують гать крижаної брехні...

Тривожная осінь... тривожно від росту
Стрімкого проценту, що родить ціну.
Бринить у душі із наближенням посту
Бажання здолати красою стіну...
Тривожная осінь на видноколі,
Примруживши око, пірнає в сніги
І вітер незвично минає тополі,
Незвично мовчить...
Бо зима навкруги...

Де туман важкий, щоб сніги поїв,
Де квітневих днів чудодійний спів,
Де пахучих зел весняний розмай?
Лиш сніги навкруг, мов зимовий рай.

Тут страшна зима закувала вись,
Заховала в сніг, що цвіло колись,
Що в піснях дзвінких над степи гуло -
Все мовчить тепер, наче спить давно.

І куди не глянь в далину глуху –
Все мовчить, тремтить в зимоньку лиху...
Боже, це ж мій край! Українонька!
Де ж взялась зима, зла, аж біленька?

Чом зросло се зло – ми ж не сіяли?
І про зиму цю ми не мріяли.
Гей, Дніпра сини, жовто-синії,
Розтопіть вогнем зиму з інеєм!

Ой, погляну я на засніжену
Рідну даль степів розмотижену –
Скрізь дитячий сміх увижається,
Скрізь дівочий спів розливається,
І звучать в лугах срібні кісоньки,
І густі жита – в вусах росоньки...

А навкруг – краса та веселощі,
А навкруг – хліби, села й селища...

Ой, нема - зима над просторами,
Тільки вітер злий понад горами,
Тільки степ старий та знеможений,
Тільки гай тремтить – переможений...

Ой, іди, іди, Весно-краснонька,
Розтопи сніги сонцем ясненьким
І зігрій мій край, хоч надією:
Ця зима мине,
що б не вдіяла...


Додав: Shtanko (18.10.2010)
 
Розміщено на сторінці: Громадянину, Штанько Ігор, Вірші про Україну, Українцям

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2563 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 Did • 18:44, 18.10.2010 [Лінк на твір]
Болять, бачу, наші душі за свій край, недарма такі вірші пишуться.
Сподобався вірш, хоч, може слід писати про невеселе стисліше, Ігоре?..

up hands yes

avatar
2 Shtanko • 08:08, 19.10.2010 [Лінк на твір]
Та воно невеселе, а сумне і болюче. Просто хотів передати через стан природи оті болючі почуття, а воно ж довге і тягуче як осіння пісня.
Дякую за відгук та побажання, буду намагатися бути талантливим.
avatar
Весна, насправді - це стан душі,
Коли у серці не йдуть дощі,
Коли біль втрати в нім не щемить,
Як чуєш - щастя вогнем горить,
Коли згораєш - та не до тла,
І ти не носиш у серці зла,
Як відступають усі страхи
І ти долаєш свої шляхи.
Коли літаєш на крилах мрій
І ти готовий завжди у бій -
В ім'я Любові, Добра й Краси -
У СОБІ ВЕСНУ ЗАВЖДИ НОСИ!
avatar
4 Shtanko • 14:23, 19.10.2010 [Лінк на твір]
Весна завжди зі мною -
Народжений весною.
Дякую щиро за розуміння. yes
avatar
У нас розуміння, я бачу, взаємне! Тому що поети ми трішки, напевно... :)
avatar
6 Shtanko • 14:47, 19.10.2010 [Лінк на твір]
Напевно, напевно.
Та буде ж нечемно
Собі зізнаватись у цім. :)
avatar
З літери маленької я "поет" пишУ.
Кажеш, що нечемна я? Каюся - грішу... :)
avatar
8 Shtanko • 15:45, 19.10.2010 [Лінк на твір]
Ні Ви - Поетеса, а може Поетка,
Не знаю як вправно сказати.
Нас може назвати поетом газетка,
Журнал. Рецензент може звати.
А ми лише люди з душею і серцем,
Які відчувають гостріше,
Коли так болить, коли сіллю і перцем...
Не можем сказати тихіше.
avatar
Лиш той герой, який своє життя
Без страху за вітчизну покладає.
Лиш той поет, який всі почуття
На волю з серця-клітки випускає.
Лише герой на зло всім ворогам
Зуміє шлях тернистий подолати.
Лише поет простим для нас словам
Безсмертну силу й мудрість може дати.
Лише герой готовий йти на прю
Зі світом зла й ніколи не скоритись.
І лиш поет промовить: ” Я згорю,
Щоби у власних віршах відродитись!”
avatar
А ми - лише люди, з душею у грудях
І серцем невтомно-гарячим,
Ми часто вчимо всіх повірити в чудо,
Сміємось - коли душа плаче...
Ми бачимо те, що не видно нікому,
На чорне не кажемо біле,
Наш дух бунтівний, що не знає утоми,
Веде нас до світлої цілі!
:)
avatar
11 Shtanko • 09:29, 20.10.2010 [Лінк на твір]
Ой, красно дякую, пані Наталіє, за ваші чудові вірші-коментарі. Я поки, ще недавно на сайті і не повністю розібрався з нагородами. Але Вам вручаю саму велику медаль за чудові віршовані коментарі, які так глибоко розкривають порушену тему.
up
avatar
Дякую, Ігоре, за таку велику медаль! yes От тільки думаю - куди я її повішаю? :) А віршовані коментарі, як і самі вірші, у Вас також дуже вправно виходять! up
avatar
13 Shtanko • 09:59, 20.10.2010 [Лінк на твір]
Дуже дякую! З Вами так приємно перекинутись віршованим слівцем.
avatar
14 Pushok • 22:03, 28.10.2010 [Лінк на твір]
Наше, рідне, бережімо і плекаймо. Дуже сподобалось пане Ігоре. Відмінно.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz