Лежить туман над сонною рікою
У затишку принишклих берегів.
Дрімає у щасливому спокої,
Сховавшись від захеканих вітрів.
Захмелений вологою світання,
Стою сумний на пагорбі життя,
Вслухаючись натомлено в мовчання
Майбутнього близького забуття.
На схилі літ, коли в житті важкому
Не вистачає сил по світу йти, -
Куди мені сховатися від втоми
Одвічних сірих буднів гіркоти?..
| 
у Вас 
0
