Як чути це приємно нині, Що в Вас душа горить вогнем, Й радіє щиро гожій днині. Я думаю, що суть знайдем, І віри втратить не дозволим, Підступні манівці зметем, Що випали на нашу долю, Й прийдем в полон до нових тем...
Сіяти, так сіяти щоб зігріти і дати надію... Комусь... можливо... Але в світах омани так важко це робити.
Коли в річному кругоході Поверне жовтень в листопад, В дощів гнітючу прохолоду Вітри вдягнуть осінній сад... В цю мить не розумію цілі Життєвих форм білкових тіл, Що їх філософ сиво-білий В трактатах фабулою сплів... Не розумію: космос, атом... І ще багато слів. Так часто, Не розумію: брат на брата, Чи те як вбити, обікрасти... Не розумію думки зради, Обману, заздрощів і зла... Скажіть мені, о, Бога ради, - Чим ще наповнена Вона? Де Віра в Бога, доброта? Чому в серцях нема Любові, Довіри, честі? Лиш – ота, Лихая фабула на крові...
Ваш жарт нагадав мені цікавий мультиплікаційний фільм, в якому чоловік в різні історичні епохи читає вірш коханій про те, як він поведе її до зірок, а вона в той же час, уважно і закохано слухаючи, чистить казан. Безперечно ревную! І до тарілок, і до білизни, і до сапи з лопатою. Тому дуже часто приходжу їй на поміч - забираю їх в свої руки, щоб вона мене ревнувала.
Так таки так! Але не згоден, що забавки мають бути будь-які, навіть іграшки можуть міняти душі, і теореми також. А нам мабуть вкладено шукати більш тонкі матерії, більш тендітні струни-ниточки, щоб зачепити глибини душ людських.
Творець створив Людину "по образу і подобію своєму". Тож значить і ми маємо бути творцями - свого життя, а через свої думки та почуття відчувати Божий світ і ТВОРИТИ ЩОСЬ. У нашому випадку - поезія (гарно, милозвучно, філософськи і про кохання, і т.д.). Тому шукайте, пане Вікторе, творіть і пишіть. У Вас гарні і сильні вірші. Але Ви вільні і не робити цього.
Тема вірша чаруюча, як сама осінь. І гарно вдалися перші рядки, далі вже й писати нічого не треба було. Десь зовсім зайвий другий стовпчик, без нього вірш читається краще. Сподобалася тепла ностальгія вірша.
Філософія буття в Ваших віршах, Наталіє, настільки глибока, що дна не видко, настільки висока, що ширяє поряд із зірками. Коли поглянути чи в одну, чи в іншу сторону задумуєшся над змістом свого існування. Тільки більшість чомусь не бере зовсім це до уваги, а комусь чомусь "болить і пишеться".
Чудове плетиво, гарний ажур із добрих слів у вашому вірші. Підтримаю Олександра за срібло, думаю так: у місяця - сріблястого світанку. Із шовку трав "складаю" я вірша - "складаю" мені складається. Сподобалось.
А ще те що написали треба читати, читати, читати, і змінювати, щоб схоже було на пісню легку і невимушену. І тоді почуття змалюються так, що й ліхтарі кохати схочуть.
Хіба з неспокоєм своїм, Знайдеш хвилини нудьгувати, Що в стані втоми чарівнім Тебе підштовхує писати. І крок за кроком звідусіль До тебе доля поспішає, І швидко так забудеш біль, Що до натхнення закликає.
Хоч ревність це погано, але відчувають її всі закохані, може в різній степені. Та коли вона набуває ніжних трепетних форм, то це, на мій погляд, чарівно.
Оповідання цікаве. Тільки незрозуміло, чому повітря на початку пахне картоплею з кропом, якщо бабуся тільки йде на город за оним. Мабуть від сусідів притягнуло вітерцем цей аромат? Мені здається, що і Тарасика-ельфа треба було трохи змалювати. Тому підтримаю думку Якова: ...трішки покорпатись... і Вас охопить гордість за написане.
Дякую пані Тамаро, за тлумачення. Сказали ніби мої думки. Вікторе, розумію, що науковці і рецензенти, які складали тлумачний словник, вкладали туди і тлумачили слова, що використовуються в сучасній "суржиковій" мові, але в літературі певніше використовувати слова, які за лінгвістичним походженням є українськими.Та й на класиків треба звертати увагу. Але право кожного автора вирішувати, чи вони підходять за стилем, за задумом, чи для гарної рими. А взагалі, не зважайте, на те, що я Вам голову морочу.
1
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('