Де ростем,там мусимо цвісти Якою б не була та квітка Чи сонце є,чи йдуть дощі Бо доля не солодка,зазвичай гірка А як ти можеш зацвісти Де матінка тебе родила Коли судьба,мов той ціпок Тебе в чужину змолотила Зерно розбите в чужині Незможе піднятись на ноги Незможе більше зацвісти Полинь гірка покоси зводить
|