Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Пн, 23.12.2024, 08:55
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1058]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2700]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [811]
село
Вірші про мову [282]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [108]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [290]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1000]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [152]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [663]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [111]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [211]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [415]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3397]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [204]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1225]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [320]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4494]
Філософам [1308]
Громадянину [914]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Як Ви дізнались про сайт?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 424
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про eмiгрантів
 

Де ростем, там мусимо цвісти

Де ростем,там мусимо цвісти
Якою б не була та квітка
Чи сонце є,чи йдуть дощі
Бо доля не солодка,зазвичай гірка

А як ти можеш зацвісти
Де матінка тебе родила
Коли судьба,мов той ціпок
Тебе в чужину змолотила

Зерно розбите в чужині
Незможе піднятись на ноги
Незможе більше зацвісти
Полинь гірка покоси зводить


Додав: dolia (02.11.2010) | Автор: © lyubov
 
Розміщено на сторінці: Вірші про eмiгрантів

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1686 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
0Спам
1 virchi • 12:10, 03.11.2010 [Лінк на твір]
Дякую за твір! 5!
Але трохи не погоджуюсь з Вашою думкою. Не можна увесь час сумувати. Краще ТАМ щось зробити корисне, щоби ТУТ сказали що Ви не забули свій край. Для мене діяльність Тамари Шевченко.
Сподіваюсь почути коментарі наши земляків, які проживають тимчасово чи постійно за кордоном...
avatar
1Спам
2 dolia • 15:25, 03.11.2010 [Лінк на твір]
Я дякую Богу що я тут,я дуже багато зробила,але зруйновані душі ніщо не залічить.Мені 52.Кожен вік чужину
сприймае по різному,але від перестановки доданків сума
не міняється.Я вперше в такому кругу,мені дуже приємно і
маю що розказати.Слідкуйте.Дякую.
avatar
0Спам
3 Shtanko • 15:42, 03.11.2010 [Лінк на твір]
Зруйнованих душ багато власне і Тут. Лікувати їх треба. Жаль не усвідомлюють вони... А лікувати треба Словом, воно було, є і буде першим. Коли створити ауру добра, маю надію - вилікуємося. :)
avatar
0Спам
7 virchi • 10:14, 04.11.2010 [Лінк на твір]
Тож і надалі лишайтесь з нами. Як каже Shtanko, будемо лікуватися Словом...
avatar
0Спам
4 Валькірія • 16:43, 03.11.2010 [Лінк на твір]
Народе мій! До тебе моє слово,
Хотіла б я тебе ним розбудити.
Та не почутою боюсь лишитись знову,
Хоч з тягарем думок мені ще гірше жити.

З чого почати? Навіть і не знаю.
Може, з того, що годі вічно спати:
Терпіння чаша переповнена до краю.
Що далі буде? Страшно й загадати.

Пора опам’ятатись, мій народе!
Вже досить зла і горя наплодили.
Якщо не буде завтра – дуже шкода.
Не пізно ще знайти у собі сили.

Пора прийшла рабів у собі вбити,
Страхів і вад навіки вже позбутись,
Пора в собі Людину розбудити,
Покаятись, до Бога навернутись.

Пора подумати про долю України,
Про рідний край, що стогне вже віками,
Про мову нашу ніжно-солов’їну,
Про долю, гірко вистраждану нами.

Невже ми власноручно все зруйнуєм?
На хочу вірити, що завтра в нас не стане.
Повстанемо з руїни й відбудуєм,
Здобудем волю й щастя довгождане!
yes

avatar
1Спам
5 shetamara • 22:26, 03.11.2010 [Лінк на твір]
Розумію біль, вилитий автором у віршованій спробі. Сама пережила таке відчуття, але то був тимчасовий стан. Ми ростемо завжди, не дивлячись на те, скільки кому років: ростемо і покращуємо інтелектуальні здібності, фізичні, професійні, набуваємо більше життєвого досвіду. То ж краще цвісти, ніж в"янути.
Із найкращими побажаннями росту і поетичного вдосконалення. Життя продовжується. :)
avatar
0Спам
6 virchi • 10:13, 04.11.2010 [Лінк на твір]
Дякую, Тамаро, за коментар!
avatar
0Спам
8 sneg-ar • 23:02, 08.01.2011 [Лінк на твір]
Чи винуватi oцi люди?
Найкращi в свiтi трударi,
Яких розкидало повсюди
Якi тепер по всiй Землi

Без Батькiвщини, без надiї,
Як сироти блукають скрiзь,
А у душi запали мрiї,
Щоб повернутися колись.

про ці відчуття треба говорити....
слово справді лікує душу.

З повагою Ігор


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Розповім я вітру...
leskiv: Щиро дякую за коментар s-16

...Місяць Сонце цілує знов...
leskiv: Пречудова у вас уява. Сподобався вірш. respect

Розповім я вітру...
kraynyuk46: Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к

Загадка №4
kraynyuk46: Дякую, п. Таміло. table-2       

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz