СТРАХ ЖИТТЄВИЙ, ЇХ РОЗМАЖЕ ПО СТІНІ

СРАХ ЖИТТЄВИЙ ЇХ РОЗМАЖЕ ПО СТІНІ

Лише олжа з продажного базару,

Виміряє розум їхній в головах,

Честь і совість складає до товару,

Тиче в пики й гучно ліпе на губах

Нагору лізуть очі безпардонні,

За п’ядь землі, чіпляються зубами,

Возносяться до крику безсоромні,

Для виду бідні з драними штанами.

Країну тягнуть на своє подвір’я,

Хапають площі і вулички тісні.

Масивну злість, розлючене повір’я,

Запихають у багнети нарізні.

Почуєш їх горластою розмову,

Повну злоби, наруги і печалі,

Брань уся вгорнута у кожне слово,

Завжди шле, один одного подалі.

Зуби шкірять, лють їхню не збороти,

Пики сині, без вина усі хмільні,

Чолом блискочуть від паркого поту.

Страх життєвий, їх розмаже по стіні. .