ПІДКАЗКА ВІД ІСУСА

ПІДКАЗКА ВІД ІСУСА

От і все, час душу відкривати,
Не для тебе, ти вже не гнівись.
Он які! кругом ростуть дівчата, 
То спокуса, краще роздивись.

Як же я без тебе, я з тобою,
Думаю і словом, і чуттям. 
Усе тепер вкриється журбою,
Від твого зі мною небуття.

Ні дівчина, ти таки змирися,
Не питай, нічого не проси.
Моїй волі краще підкорися,
А любов свою в собі носи.

Серце щось віщує препогане,
Ти коханий згинеш на зорі.
Бо любов сліпа, як дим розтане,
Не знайшовши огник на горі.

Заглуши скорботу, як щедроту,
Ти мене від себе не пускай.
Мою душу вбрану в позолоту,
Для любові хутко відкривай.

От і все, скінчилася спокуса,
В стані їх закоханих сердець.
Відбулась підказка від Ісуса,
Щастя, радість і святий вінець.