Осінні сльози розсипає, але ж іде, за кроком крок. Зів"яле листя обіймає блискучий Каті чобіток. Настирне небо проглядає, але мовчить. Асфальт промок, та цілувати не спиняє чорнющий Каті чобіток. Чекає хтось, як я колись-то, скінчиться доки вже урок, і обійме пожовкле листя бруднющий Каті чобіток.
ну просто шкода бо слів замало щоб радісно не похвалити
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Та ні. Ось перегляньте: Тиждень з 23 по 29 березня - 10 публікацій: 1. Фаєтон. Фаетон. 2. По сірій дорозі 3. Житіє Йоґа єсть.Житя- то Йога. 4. Януш А. Зайдил