Осінні сльози розсипає, але ж іде, за кроком крок. Зів"яле листя обіймає блискучий Каті чобіток. Настирне небо проглядає, але мовчить. Асфальт промок, та цілувати не спиняє чорнющий Каті чобіток. Чекає хтось, як я колись-то, скінчиться доки вже урок, і обійме пожовкле листя бруднющий Каті чобіток.
ну просто шкода бо слів замало щоб радісно не похвалити
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
