|
І піснею стань на небесному тлі,
Світи на весь всесвіт, небесне світило,
Щоб видно було тебе звідси, з землі!
Пірни, моє слово, у море глибоке
І хвилею стань, і тримай кораблі,
Але не розбийся об скелі високі,
Вони ж бо твій ворог, побійся землі.
Стань каменем, найзаповітніша мріє,
Та ні, краще скелею в сизій імлі.
Незрушність і твердість – то віра й надія,
Що має глибоке коріння в землі.
Раптовою іскрою стань, моя воле,
Але розпали при нагоді вогонь,
І більше не згасни у світі ніколи,
А вічним багаттям палай між долонь!
| 
у Вас 
0
