В ПРОМІННІ ЩАСТЯ, ВІРИ І НАДІЇ

В ПРМІННІ ЩАСТЯ ВІРИ І НАДІЇ

 Почувши серденька свого ухвалу,

 Подать йому з прикрасами корону,

Любов зібрати з власного кристалу,

І серед тиші привести до трону.

Почуття покірні на клич в покорі,

Відчувши ніжність і на крилах мрії,

Зібрали сонце сяйне у просторі,

В промінні щастя, віри і надії.

Ох, любов свої скарбниці відчини,

Здається диво з див іде до тебе,

Воно як струмінь чистий із глибини,

Разом з тобою підлетить до неба.

Там перлом серце світиться гаряче,

Вдягає зорі для втіхи і снаги,

В красі сміється і на радість плаче,

І в росних квітах квітує навкруги.