Ішов гарячий липень в сорок третім
І запахами повнились сади.
Стояла рота у селі проклятім,
У Господом забутому селі.
Хати стояли з дірками у стріхах,
А в середині спали молодці.
Вони, забувши про земні утіхи,
В війні тонули, наче мухи в мулоці.
Давно забули смак вина п'янкого
Вже другий місяць черстві сухарі
Й вода проста і більш нічого,
А ща листи, ці ненадіслані листи.
До матері, сестрі,коханій,
Чи просто сповідь на старім листку.
Написані і там же ж і порвані
І лиш у снах забудуть про війну.
У тих листах, немов душі уривки,
І розповіді ,як самим соб,
І серця болісні беззвучні крики,
І сльози,що пролиті у журбі.
''Моя матусю, я так жити хочу,
А тиша навкруги така страшна.
Я згадую твої зелені очі,
І постає хлібина запашна.
МИ тут вже довго, ворогів нема,
Лише по ночах чути десь далеко:
Зірветься бомба, п ... Читати далі