За Донбас вже покладено стільки життів, що в уряду вибору фактично немає. Треба перемагати загарбників, встановлювати свій контроль над усією без винятку територією, відновлювати мирне життя.
Про це в інтерв'ю виданню Forbes розказав український письменник Юрій Андрухович.
"Адже за Донбас вже покладено стільки життів, що в уряду вибору фактично немає. Треба перемагати загарбників, встановлювати свій контроль над усією без винятку територією, відновлювати мирне життя. І ось в умовах цього мирного життя, додам тепер від себе особисто, через якийсь час я провів би там нормальний референдум, чесний, з усіма спостерігачами і так далі", - ділиться письменник.
Він також вважає, що те, що Крим відібрано силою - це міжнародний злочин, тобто
... Читати далі
У ці дні, коли Україна стоїть перед вибором свого шляху розвитку, ми пропонуємо вам розмову з Євгеном Сверстюком - філософом, дисидентом, літературознавцем, письменником, одним із учасників «Ініціативи 1 грудня», головним редактором газети «Наша віра». У 70-х роках Євген Сверстюк переслідувався тодішнім політичним режимом за свої думки й ідеї. І, незважаючи на всі випробування, не зрікся своїх переконань. До сьогодні він продовжує – своїм життям, творчістю і діяльністю – проголошувати ідею «десовєтизації» України, духовного розвитку людини та суверенності держави. Ці, здавалося б, дещо різнопланові ідеї, насправді мають у собі щось спільне. Про те, як бачить Євген Сверстюк сьогоднішню ситуацію в Україні, куди нам іти далі та як розвивати себе і духовне суспільство, а також про відстоювання власного національного обличчя – в інтерв’ю. ... Читати далі
В конце июня по паркам Подольского и Шевченковского районов начнет курсировать букомобиль.
«Мы собрали уже более 400 книг — от классической литературы до детских сказок. Их нам пожертвовали киевляне. Теперь дело за средством передвижения, думаю, это будет бус «Богдан». В него мы загрузим книги и начнем курсировать по паркам», — ... Читати далі
час то повзе, а то летить, ні підігнати, ні спинить. година, наче мить, а мить, немов сторіччя, і, видається, що ми- вічні, і все, що робимо, має глибокий сенс: росте трава, зірки полум'яніють, але вони не хочуть і не вміють читати плетива думок, для них наука наша- то димок, невидима ефірна нереальність... когось убили, а в когось - медалі... що ми будуємо? що буде далі? яку ще область обікрали? кому іще не вистача землі? росте зерно те лише, що в ріллі! та б'ються леви-звірі за шматок, дітей лишають без батьків й хаток. вони - в сафарі за чужі ідеї, пани та ґосподіни, й беї. Іван Петришин, ПАШІ
1. Традиційна книга – жива
Попри те, що Україна останні півтора десятиліття переживає надзвичайно масштабну інтернетизацію й дедалі частіше можна зустріти думки щодо втрати традиційною друкованою книгою перспектив, ця книга – жива, й ховати її зарано. Як показує дослідження компанії R&B Group, проведене у 2013 р., щонайменше 87% українців схиляються до вибору традиційної друкованої книги, читання ж електронних книг становить лише 10-13%, і лише 1% читачів і читачок купували книги в електронному варіанті. Ознайомлення з художньою літературою за посередництва аудіокниг здійснюють лише 2% українців. Але Інтернет стає одним із головних джерел поінформованості щодо літератури (близько 46% читачів шукають потрібні відомості про книги саме там).
2. Книжковому ринку є куди зростати
Окрім того, що традиційна друкована книга й далі актуальна, слід сказати, що в Україні існує виразна диспропорція між читачами й покупцями книг, адже різниця між цими групами становить 21%. У докризовий період в Україні спостерігалася тенденція до... Читати далі
