Степа́н Олекса́ндрович Бабій (*28 березня 1940, с. Голибіси, нині Мирове Шумського району Тернопільської області) — український поет, прозаїк, публіцист, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України (1981).
Уривки з творів
Чого не можна зробити в житті – Треба зробити в літературі, Чого не можна досягти у державі – Те треба творити в душі. С. Бабій ---------------------- Народе, помолись і стрепенися Перед вінцем, що із небес гряде, Бо вогняна проїде колісниця Й ніхто рятунку не знайде ніде. --=============== Україна дивиться на Схід, Всім єством вслухається туди, Чи не линуть тупати орди. -======================= І тайговик - азієць лисий На ласий вказує шматок, Та наші хатні блюдолизи Під той же хиляться флагшток. -============================== Прив'язала, оплутала так У залізні тенета, ... Читати далі
Євгенія «Джен» Баранова (26 березня 1987) — українська російськомовна поетеса, прозаїк.
Один з творів авторки
Бар "Инжир"
Убежище святых и пьяных с кирпичной кладкою стены. Мне одиноко, как Татьяне в Онегина забредшей сны. (Девичник в обществе кальяна. Смешно взлетают пузырьки). Я одинока, как Татьяна! – незаживленный Арлекин. Какая недолга, какая игра божественных щедрот! Лишь рифмы тонкие растают и чудо чудное взойдет, как я взнесусь пушистым пеплом, коротким всполохом ружья... Шаги по солнцу, бег по беглым – худая, маленькая я.
Степа́н Євста́хійович Сапеля́к (*26 березня 1951, за паспортними даними — 1952, село Росохач Чортківського району Тернопільської області — †1 лютого 2012) — український поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, правоз
... Читати далі
Іва́н Омеля́нович Бі́лий (*25 березня 1942, Чистогалівка) — український поет.
Один з віршів
* * *
Біля вишневого вікна Сидить щаслива мати. А може, то і не вона – Весна квітуча, Запашна Вчить сина розмовляти. —Оце повзе рудий жучок, А ген пасуться вівці… А ось листочок-язичок Проклюнувся на гілці. Згори долоньку простягнув Його зелений братик. Між пелюстками Чміль прогув: Медок зібрався брати…— Отак на призьбі День при дні Ведуть вони розмову. І легко віриться мені Тут сказаному слову. Та віддаляється цей дім. Вікно - немов ікона… І ореолом осяйним Над ними біла крона. 1989
---------------============================--
Окса́на Васи́лівна Горку́ша (*25 березня 1973, Бердичів) — поетеса.
Га́нна Ю́ріївна Багря́нцева (літературний псевдонім А́нна Багряна́; *24 березня 1981, Фастів, Київська область) — українська поетеса, прозаїк, драматург, перекладач. Перекладає з польської, болгарської, македонської та російської мов. Донька літератора, видавеця, журналіста Юрія Багрянцева, рідна сестра письменниці, журналіста, громадської діячки Олени Багрянцевої.
Один з віршів
ЗАПРОШЕННЯ Непереобтяжені буденням , Незачовгані домашніми капцями , Всі , хто хоче , Приходьте до мене – Посміятися . Засновую нові традиції – Без паперів і декларації . Просто прийдіть подивіться , Як інші будуть сміятися . не буде розмов про політику , про невдалі польотики-плавання . обіцяю прикольних критиків і відсутність етичного правила . А все інше – За вами й за іншими , (ще нема сексуальної секції)… І ще – захопіть по віршику— Для податкової іс
... Читати далі
