Га́нна Ю́ріївна Багря́нцева (літературний псевдонім А́нна Багряна́; *24 березня 1981, Фастів, Київська область) — українська поетеса, прозаїк, драматург, перекладач. Перекладає з польської, болгарської, македонської та російської мов. Донька літератора, видавеця, журналіста Юрія Багрянцева, рідна сестра письменниці, журналіста, громадської діячки Олени Багрянцевої.
Один з віршів
ЗАПРОШЕННЯ Непереобтяжені буденням , Незачовгані домашніми капцями , Всі , хто хоче , Приходьте до мене – Посміятися . Засновую нові традиції – Без паперів і декларації . Просто прийдіть подивіться , Як інші будуть сміятися . не буде розмов про політику , про невдалі польотики-плавання . обіцяю прикольних критиків і відсутність етичного правила . А все інше – За вами й за іншими , (ще нема сексуальної секції)… І ще – захопіть по віршику— Для податкової іс
... Читати далі
іван Федорович Гребенюк (* 23 березня 1918, Шкурпели — † 27 березня 1982, Київ) — український радянський письменник, поет, підполковник.
-==============-------------------
Осока (Нечитайло) Сергій Олександрович (* 23 березня 1980 р.) — український поет, перекладач. Член Національної спілки письменників України з 2002 року.
Один з віршів поета
19
вставало сонце кіт на шторах висів і висів світ повернутий навспак з-під тарілок недопалків і джинсів виборсувався синій Пастернак
зсувалося на ноги покривало і ти як безпритульна як свята в моїх обіймах сяяла і спала а я тебе чомусь не пам'ятав
ні імені ні племені ні роду ні як ми вдвох прибилися сюди лиш на губах вчорашні насолоди благали аспірину і води
позривані у потемках із тіла на килимі валялись лахмани і я лежав соромлячись безсило ранкової своєї голи
... Читати далі
Ке́сар Омеля́нович Андрійчу́к (* 9 (22) березня 1907, село Латанці Брацлавського повіту Подільської губернії, нині в складі села Тростянець Тиврівського району Вінницької області — † 7 серпня 1958, смт Тиврів Вінницької області) — український поет. Псевдоніми: К. Бубела, Видючий. Жертва Сталінських репресій Уривок поезії
Бунтарять дні … Вогні над містом , Цвітуть серця мільйонних мас , А сонце – жменями намисто , А сонце – ранковий сурмач . -=--------------------------=------------------------ Васи́ль Андру́шко (*22 березня 1953, Ланчин) — український маляр, скульптор, поет. Один з віршів
* * * У коридорі між свідомістю і під Гніздяться хижі птахи На обід Приправлена серйозністю і шармом У них сьогодні буде мармуляда З дверей округли Виповзають гади За дверей навпроти Вилітають голуби Але На тих що повзають Нема вини ... Читати далі
Шановні друзі! Щиро вітаємо Вас із всесвітнім ДНЕМ ПОЕЗІЇ. Адже всі ми в дущі поети. Навіть ті з нас, хто не віршує... Без поезії жити безкрило. І часто саме ПОЕЗІЯ стає відповіддю на найгостріші та найглибші духовні запити людини. Тож, для цього необхідно привернути до неї найширшу громадську увагу. Крім того, Всесвітній день поезії має можливість ширше заявити про себе малим видавництвам, чиїми зусиллями, в основному, доходить до читачів творчість сучасних поетів. З цією метою журнал & видавництво „Склянка Часу*Zeitglas“ пропонує акцію з продажу книг за спеціально низькими цінами:
"Придбай, почитай та подаруй друзям сучасну книгу, видану в УКРАЇНІ"
Книги можна придбати післяоплатою (вартість книги + пересилка), замовивши їх у видавництві Tel. 04736-36805
e-mail: zeitglas@ck.ukrtel.net
Книги можна переглянути на сайті: http://zeitglas.io.ua/s217052/akciya_vi
... Читати далі
Григо́рій Проко́пович Бідня́к (*21 березня 1933, Марганець) — український поет. Заслужений працівник культури України. Уривок вірша Батько і мати – два сонця гарячих, Що нам дарують надію й тепло. Батько і мати – у долі дитячій Тільки, щоб щастя з ними було. -================================= Євге́н Петро́вич Гуди́ма (21 березня 1941 року, с. Крупець, Радивилівського району, Рівненської області) — педагог, поет, громадський діяч. Один з віршів поета
Євген ГУДИМА
МАГІЧНЕ ДЖЕРЕЛО
Під синім небом України І на землі її святій Мого народу пісня лине, Як свідок долі і подій. У ній співають ріки й гори, Метуть сніги і квітне гай, У ній тече рікою горе І радість ллється через край. З нею орали і косили, Не раз підводились з колін, Вона подвоювала сили, Коли лунав на сполох дзвін. В ній чути свист каміння з пращі, <
... Читати далі