Шановні поети: Володимир Вакуленко, Любов Долик, Олег Кочевих, Віталій Круглов, Юрій Мельник, Ольга Мигаль, Олексій Тичко, Василь Шляхтич!
Я вдячний Вам за надіслані вірші! Усі вони - чудові, адже в них Ви вклали частинку своєї душі. Ще раз дякую і вибачаюсь, що вони ще не опубліковані (або не повністю). Обійцяю Вам, що невдовзі їх опублікую (рутинна робота повністю забрала увесь час).
Дякую Вам за довіру до мене та до моєї праці (поетичний сайт).
Окреме вітання і подяка за вірші та коментарі постійній відвідувачці Світлані Кедик.
Вітаю Вас, любі друзі - поети і відвідувачі сайту "Анумо знову віршувать!" з початком ВЕСНИ! Нехай разом з відродженням природи здійснюються Ваші найзаповітніші мрії та благі починання!!!
Дякую Вам за те, що довгими, зимовими вечорами були разом зі мною, переглядаючи сторінки української поезії, надсилали свої твори, ділилися думками. Надіюсь на Вашу співпрацю та взаєморозуміння і надалі.
Ваш Василь
ВІТАЄМО ТЕБЕ, ВЕСНО!
МОВО-ВЕСНО
Весна – це дівчина кохання, Весна – це дівчина бажання: Прекрасна, лагідна, чудова, Така ж, як українська мова. Завжди пашіє і цвіте, Не знайдеш кращої н
... Читати далі
Дóлик Любóв Юріївна народилася 2 березня 1965 року в місті Старий Самбір Львівської області (місто ще називають воротами у Карпати). З дитинства дихала повітрям “Лісової пісні”.
Пише поезії, пробує творити малі прозаїчні форми. У 1987 році закінчила Львівський політехнічний інститут. Спеціальність – прикладна математика, електрофізичний факультет. Працювала технологом на заводі “Меридіан” м. Хирів (з серпня по листопад 1987 р. ), потім – на ВО “Полярон” (листопад 1987 – вересень 1993 ). З кінця вересня 1993 року працює у відділі програмного супроводу центру по нарахуванню та виплаті пенсій. Пройшла шлях від спеціаліста 1 категорії до начальника відділу. Любов Долик - автор кулькох поетичних збірок: “Недозволена розкіш” (2000р.), “Біла квітка. Чорне коло” (2004р.), “Перша заповідь трави” (2004р.)
Воров Єлізавета Степанівна 1976 року народження потребує лікування у клініці, один курс якого коштує 18 000 гривень. Але надії на остаточне видужання нема, бо розсіяний склероз поки що невиліковна хвороба. Є надія полегшити її страждання – призупинити прогресуючу хворобу. До цього часу Еріка лікувалася за власні кошти, та лікування виявились занадто дорогими і довготривалими, а держава на даний момент не надає соціальну допомогу таким людям. Тому у лютому місяці минулого року їй відкрили рахунок, на якому до нинішнього часу, лише, одна гривня.Тому я звертаюсь до творчих людей, до людей, які вміють творити добро. Як її подруга (Світлана Кедик, поетеса із Закарпаття, сторінка її поезії за цим лінком) буду дуже вдячна за інформацію про можливого спонсора., чи будь-яку іншу. Додаю номер її рахунка: Одержувач
... Читати далі
