Цей вірш присвячено о.Михаилу Кюкало, священнику Дубрівського монастиря,в честь його 75 річча з дня народження.
Вже скроні Твої білі,білі, І сива давно борода. Волосся заплетене в кіску, Хода вже не та,молода, До низу опущені плечі, І память не так вже густа, Втомились напружені очі, В молитві постійно вуста.
Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього, і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши. /Лук.24:46-47/
