якщо замреш-хоч на хвилину, перед розп"ттям,з почуттям. згадаєш всю свою провину, прийдеш до Бога з каяттям, душа наповниться любов"ю, а по лиці потоки сліз- ти зрозумієш,що молитву, до Бога ангел вже доніс !
Цей вірш присвячено о.Михаилу Кюкало, священнику Дубрівського монастиря,в честь його 75 річча з дня народження.
Вже скроні Твої білі,білі, І сива давно борода. Волосся заплетене в кіску, Хода вже не та,молода, До низу опущені плечі, І память не так вже густа, Втомились напружені очі, В молитві постійно вуста.
