В категорії матеріалів: 55 Показано матеріалів: 21-40
Сторінки: « 1 2 3 »
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
В осінньому вогні холоднім тануть пелюстки літа на асфальті. Рве північний вихор марево криве, що вкрило місто. Кровоточать свіжі рани.
Щастя в дірявім човні хвилі солоні гойдають...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 10.08.2011
Стираємо наше взуття по шляхах, від кожного кроку в душі - його прах. Її закутки, мов оголений дріт. Там відтиски грубих і ніжних чобіт...
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 07.08.2011
Блідне контекст наших зустрічей, гріє багаття не вуст, - очей у твого погляду дивнім полоні...
Утомлений простір упав в обійми нічного спочинку, ковтнувши іскринку вечірніх заграв.
Із неба життя еліксир витікає сріблястим потоком. Десь ґрунтом м'яким, десь камінням жорстоким його зустрічає земля, фрагментарно живая.
сторінка: Щастя - ...
| АВТОР ТВОРУ:
Берберфіш Марія
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 30.07.2011
Гірською рікою життя стрімголов спливає щомиті у вимір незнаний, прожитим минулим за спиною тане, лишає відбитки в серцях знов і знов.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Берберфіш Марія
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 28.07.2011
Мрії вплітаються зблисками в грубу тканину реальності. Нам видається, що близько ми до золотавої дальності.
сторінка: Життя...
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 26.07.2011
Легка любов до теплого мешкАння, чиї обійми ніжні та жадані. Турбує кров, неначе дотик квітки, пролите в серце щастя, мов нізвідки.
сторінка: Українцям
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 22.07.2011
Оголює серце зізнання Відливом у срібній стихії. Зневоднене дно потаємне розкриє В безмежно розгорненім стані.
Питання – відповідь. Ми квити. Чому ж несказаним словам Вдається сонце заступити Понад шляхом, що випав нам?
Шепіт ночі тліє - Вже немає сил... Зламана надія Зараз - просто пил. Може, ще існує? Образи лишень В напівсні лихую Ніч женуть у день...
сторінка: Поезія Abigel
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 26.04.2009
Сплески звуків за межами галасу - Ці слова, із життям розмежовані - Не торкнулись весняної повені, В перехресті зимовім зосталися. За марноти звучань не відплачені, Переповнені вдосталь отрутами, Засинають, щоб бути почутими, Як прокинуться дикими плачами. Мов примари, що блудять дорогами, В дощовім прохолодному зрошенні Зачепились і ... впали, мов скошені, На каміння слова монологами.
сторінка: Поезія Abigel
| АВТОР ТВОРУ:
Abigel (Марія Берберфіш)
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 20.04.2009
Відблиском вогнища злегка просякнені урвища скель, Де навкруги в'ється простір незамкнений - ніжна пастель. Довгі дороги: і спади, й піднесені справдження мрій, сподівань, - Швами ще свіжими рани закреслені, рани від поневірянь. Оберти світу хоробрі й розхристані в чаші подій, Щастя короткі усічує відстані темряви вий, Що, ніби пил у мандрівках до істини, схили обійме круті... Гострі слова еліксирами чистими стогнуть у серцебитті. Вирвалась з мурів міцних коридорами смерть перешкод, Що стали хибними, майже потворами, в колі чеснот. Можна пройти кілометри нелічені й не обертатись на них, Треба лиш вірити в фініш намічений довгих, безкраїх доріг.
сторінка: Поезія Abigel
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 16.10.2008
Поглянула війна з пелюсток на землі, Із зрошених слізьми троянд в садах ворожих. На тих, хто за мету почесну вмерти зможе, Віддати за вогонь буття своє в теплі... Хто здатен віднайти таємний правди знак, Запроданство та фальш зламати, мов стеблину, На полі бою й мук триматись до загину, Не стати дезертиром в зганьблених бігах. Війна за мир, добро: їх ворог не жалів! Щоб серцю дороге стражданням захистити, В наругу не віддати вічні заповіти, Зробити виклик свій байдужості снігів! Посеред свисту куль повинні разом ми Здійняти за своє непереможну зброю, - Єдині цілі в нас на цьому полі бою, Один незгасний сенс горить серед пітьми.
сторінка: Поезія Abigel
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 08.09.2008
Усе невагоме й безмежне, суцільне Спинилось, нема коливань, І в путах минулих усе стало вільне, Хоч жодна б нав'язлива грань! Було б розриватись у думах про завтра, Про вихор холодний, терпкий. Та ще не здалася гранітная варта З глибинних невтомних надій. Засмучені гадки тепер не потрібні, А десь розгойдалась мара, Що вихром нестерпним прийшла серед півдня, І впала на стрижень пера. Зривається в безвість розщеплений подих І спалює вщент відчуття, І дух підіймається, наче по сходах, В останні секунди життя...
сторінка: Поезія Abigel
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 04.09.2008
Стіни й решітка - в'язниця, Камінь у серці зомлів, Доки журба зпопелиться Серед відчужених слів.
Голос голодний зірвати, Що у тенетах тісних Став би приреченим катом, Катом ілюзій своїх...
Б'ється навколо стихія, Ніби знервований птах. Відчай журбу не зігріє, Нащо ж пручатися так?
Долі замріяній сниться Світло далеких вогнів, Ніби безжальна в'язниця З безліччю вільних шляхів.
25. 08. 2008 р.
сторінка: Поезія Abigel
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 26.08.2008
Так легко в глибину страшну пірнути, Ковток повітря дорогий тримати, Коли вже надто дихання закуте, А десь на дні вже зойкнули гармати.
Коли вже заблищав під сонцем чистим Розбещений, холодний прапор чорний, Мов ворон, що чужий та лиховісний, Свою сумну він місію розгорне.
"Я не боюся пострілів у спину І світу коловерті не боюся!", - В думках ночами голос твердо лине, А боротьба іскриться в вічнім русі.
Розкидані життям пастки-провалля Від вибухів, які лунають всюди. А треба поміж них іти нам далі, Тоді, лише тоді майбутнє буде!
сторінка: Поезія Abigel
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 23.08.2008
Над землею лист жовтий літає, За життям своїм тихо сумує. Його осінь штовхає до краю І жене у тьму прірви густую.
Дуже довго він тішив собою Людські очі, шумів урочисто, А тепер він лежить під вербою Серед іншого вмерлого листя.
Невідомі йому ті тривоги, Що існують завжди поряд з нами. Він безсило впав людям під ноги І під хижими гине вітрами.
сторінка: Поезія Abigel
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 21.08.2008
Далекі напрямки - примари відчаю, І тільки обране іде за звичаєм Кудись у сутінки химер замислених, Координат своїх, давно обчислених.
Дороги ламані, нерівні лінії - Розбиті хмарами фрагменти синії. Далекі напрямки у різні сторони Життю нестримному людському скорені.
Летять безмежними світами сивими, Бо вже не злякані землі розривами, Хоч трохи стомлені і вітром зсушені, Вони до неба знов летіти змушені.
сторінка: Поезія Abigel
| АВТОР ТВОРУ:
Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ:
Abigel
Дата: 20.08.2008
"ТОП++ "
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...