Поезія Abigel - Поети Луганщини

СВІТЛО ЦІННОСТЕЙ

Витвір тих умовностей чужих,
Де краплини правди вже не чинні,
Ладен стати спалахом в жарині
Цінних злетів внутрішніх своїх.

Світе, не марнуй свої літа:
Склом дешевим зламана безжально,
Хоч таки буденно і звичайно,
Не одна вже нитка золота.

Кожен день - то їх життя нове,
Кожен промінь крізь слова пливе.
І вони не згинуть у дорозі.

Сяйво тепле - чистий їх потік,
І не спинить мандри він повік,
Бо ніколи здатися не в змозі.

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 16.08.2008

	ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2142 чол.,	оцінили - 3 чол.,	КОМЕНТУВАЛИ (7)

ВІДПУСТИ ПОЧУТТЯ

Відпусти почуття, відпусти й не тікай,

А з захоплених мрій завари чорний чай

І розбав його запахом смутку:

Мов гілля молоде, до знемоги тонкий.

Кришталева вода - то ядро тих надій,

Що у серці збиваються в грудку.

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 10.08.2008

	ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2673 чол.,	оцінили - 5 чол.,	КОМЕНТУВАЛИ (6)

ПОШУК ІСТИНИ

Пошуки свіжих акордів високих
Стали, немов павутинням тонким,
Як почуттів гірко-кислії соки
В мить, коли лихо гаптує свій дим.

Впали всі двері стальні у кімнатах,
Сумніви знов оперезують їх.
Ноти блукають у білих квадратах,
Як у мелодіях власних дзвінких.

Музика - волі безмежної жертва,
Кожна свобода - то часом замок.
Можна зірвати і грати роздерти,
Стати безмежжям посеред зірок.

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 08.08.2008

	ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2505 чол.,	оцінили - 4 чол.,	КОМЕНТУВАЛИ (10)

СТРАТА

Крізь вибухи люті повторна хода -
Остання секунда під небом багряним.
В чутті б'ється кисень, а в грудях - вода,
І місяць новий тисне шию арканом.

Симфонія криків зомліла, втекла,
Крізь гори й рівнини, поля й океани,
Вона ж не бажала ганебного зла,
Від жаху сховалась у нетрі незнані.

І ще одне серце втрачає цей світ,
Воно вже не буде від щастя співати,
Своєї журби не відчує вже слід,
Це ще одна дика, кривавая страта.

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 03.08.2008

	ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2544 чол.,	оцінили - 6 чол.,	КОМЕНТУВАЛИ (16)

ЧОРНА НІЧ

Злетіла ніч, немов ворона,
Сумна свідомість в ній потоне,
Вона стоїть біля вікна:
Попереду - дощу стіна.
І дивиться у хмарне небо...
Чи сподіватись, чи не треба?
І чим вимірюється страх,
Бо він застигнув у думках.
Вона нарешті вже готова
Прийняти все, змиритись знову,
Піти за правилами долі,
Зіграти всі потрібні ролі.
І втратити себе... навік.
Позаду - лиш тремтячий крик.
Плюс-мінус: все тепер відносно,
А на душі так важко й млосно,
Але навколо лиш одне,
Усі їй кажуть: "Все мине".
І та примарна вірогідність,
І невсипуща, тверда гідність,
Мов меч, краяє знов до ран:
Стереотипи - все обман.
Чи то прийде ясна погода?
Чи розіб'ють весняні води
Холодну зиму крижану,
А сонце - дощову стіну?
Усе попереду, все згодом...

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 25.07.2008

	ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2266 чол.,	оцінили - 5 чол.,	КОМЕНТУВАЛИ (15)

БЕЗ СУМНІВІВ, БЕЗ МІРИ, БЕЗ ВАГАННЯ.

Даремний зміст плямує мемуари,

А вихор дме і до мети штовхає,

Допоки всіх бажань примхлива зграя

Не втратить випадково свої чари.

Посеред тьми багатоповерхівок,

Міцних урбанізації нащадків

Жевріє сенс усіх моральних статків,

Засвічений, туманний долі знімок.

Майбутнє, мов ліхтар, до світла кличе,

Без сумнівів, без міри, без вагання.

До нього хід - то вічнеє звучання,

То погляд невідомості у вічі.

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 16.07.2008

	ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2240 чол.,	оцінили - 5 чол.,	КОМЕНТУВАЛИ (8)

ЗНИКНЕННЯ (КРАПКА ОСТАННЯ).

Надто наївні й яскраві,

Наче ті квіти у раю,

Що так безкарно буяють,

Ніби відтінки в заграві...

Мертвий асфальт вже не дихав,

Пил вони тихо ковтали,

Слів розкидали чимало

Для ефемерної втіхи.

З долею вальс танцювали,

Танули, мов у кислотах,

У невідомих широтах,

Серед мовчазної зали.

Вибухи сміху й ридання

Попелом стали довіку.

Впав лише слід невеликий...

Зникнення - крапка остання.

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 14.07.2008

ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2643 чол.,

оцінили -

КОМЕНТУВАЛИ (12)

ЗРАДА

Де радість та легка, що душу заспокоїть,

Які тривожить сни на бездоріжжі ночі?

Пробачити тобі... Та ран це не загоїть:

Прощення - то сльоза, що точить мокрі очі.

Є правда, та вона - ілюзія жорстока,

Бо бачити її не можеш ти навіки.

Вона - то білий птах, що в небі живе, доки

Ми на землі лиш чуєм гайвороння крики.

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 13.07.2008

ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 5286 чол.,

оцінили -

КОМЕНТУВАЛИ (21)

МИТЬ

Здається, мить така крихка,
Що її цінність - то примара,
У небі десь блакить легка,
А в іншу мить - отруйна хмара.

Розібється, мов скло, навік
Часу беззахисна краплина.
Уламки - як мовчазний крик...
І впала назавжди хвилина.

Щаслива мить, болюча мить, -
Усі зникають в безвість сиву,
Бо над Землею час стоїть
Життя невтомленого співу.

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 05.07.2008

	ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2083 чол.,	оцінили - 4 чол.,	КОМЕНТУВАЛИ (10)

У СНІ МОЇМ

У сні моїм ти знов така самотня
У купі недобачених дрібниць.
Тебе не віддає твоя безодня,
Ти ж рвешся до повітря силоміць...

"Куди ти йдеш?" - "Я відлітаю в вирій,
Туди, де не чигає вовком біль,
Туди, де дійсність у одежі сірій
Не простягає руки в сотні миль."

Чому ж не боронишся в своїм краю?
Ти мовчки подивилася й пішла....
Тепер одна я відповідь ту знаю:
"Облиш питання, я ж - твоя душа".

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 01.07.2008

ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2063 чол.,

оцінили -

КОМЕНТУВАЛИ (9)

З УСІХ СТРАШНИХ ІСТОРІЙ...

Ти - самотня вежа і життя маяк,
І пробитий штормом човен серед моря.
У бутті фатальний, неминучий знак -
Ти один з усіх страшних моїх історій...

Темний вірш на білім аркуші смутнім,
Мов безкомпромісна сила днів потоку.
Блискавки розрядом ранять вже своїм:
Все перед очима, і вже ані кроку!

Упадімо в землю - там майбутнє в нас,
Подивімось в небо - подих там останній...
Все розсудить жорстко невблаганний час,
Тож і не корися ти в своїм зізнанні...

В порожнечу рветься цей надривний крик,
Розтина повітря, серце відпускає...
Пульс ще не спинився в замкнених повік,
Ще вузькая стежка не дійшла до краю.

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 26.06.2008

ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2248 чол.,

оцінили -

КОМЕНТУВАЛИ (14)

АНТОЛОГІЯ ДОБИ

Набридлий час, нудний і темний,
Панує мороком безкраїм...
І сон розгублено кульгає,
Реальність обіймає ревно.

Спокутує свою провину
Лампади вранішньої диском,
Жаданим кришталевим блиском,
Що крізь свідомість ніжно лине.

І день завоювала сила:
Ампери безупинні струму
Розбили залишки від суму,
Неначе серед вітру крила...

І знову вечір, наче звичний,
А потім - ніч, джерельна воля.
Як щастя й сум, і радість з болем,
Таємно змінюються... вічно...

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Марія Берберфіш (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 24.06.2008

	ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2049 чол.,	оцінили - 5 чол.,	КОМЕНТУВАЛИ (5)

ВЕЧІРНЄ МІСТО

Розсипані вулиці містом вечірнім,
Неначе пронизані сяйвом вогнів...
Ідуть кудись тіні, дорогам не вірні,
Минаючи леза камінних кутів.
Вже скоро до ранку помре сонне місто,
Застигне в бажанні прокинутись враз.
Світила його посплітались в намиста,
Що зрання розтануть, як прийде їх час.
І тиша залізна огорне ті стіни
Прозорим і чорним нічним полотном...
І знову пустельні та довгі години
Одні володітимуть всім його сном...

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Берберфіш Марія (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 14.06.2008

ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 6322 чол.,

оцінили -

КОМЕНТУВАЛИ (51)

ТИША

Завмерла льодом срібним тиша,
Але вона кричить немов...
В думках рядки зажурні пише
І сум'яттям пірнає в кров.
Торкається натхненням дивним
Та холодом північних зим,
Веде шляхом терновим рівним,
Нечутно скрикує у нім...
Чому ж ненавидімо тишу?
А як на мене - краще крик!
Та ж часом душу не полишить
Невдячний хуртовин боржник...

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Берберфіш Марія (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 14.06.2008

	ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2408 чол.,	оцінили - 4 чол.,	КОМЕНТУВАЛИ (3)

НАД ЖИТТЯ

Бачиш, сонце торкається ніжним промінням
Твоїх уст та волосся шовкового знов...
Я цілую тебе крізь заграви осінні,
І навіки дарую безмежну любов.
Твоє заспане серце своїм зігріваю,
Пещу словом солодким крізь тишу вночі.
Віддаю тобі все, хоч багато не маю,
Лиш кохання гаряче, як погляд свічі.
У твоїм світлім погляді всі запитання,
Що так мучать тебе та не знайдуть пуття.
Та не можу я зважити силу кохання,
Пояснити тобі, що люблю над життя...

сторінка: Поезія Abigel \| АВТОР ТВОРУ: Берберфіш Марія (Abigel)
ОПУБЛІКУВАВ: Abigel	Дата: 14.06.2008

	ПЕРЕГЛЯНУЛИ: 2465 чол.,	оцінили - 2 чол.,	КОМЕНТУВАЛИ (7)