І сказала сестра сестрі:
Осестринили нас сестринством
Сестринським,
І сестриниться наше сестринство
Сестринськи уже стільки сестринських
Сестро-років.
I сказав брат братові:
Весною, при цвітінні підсніжиків,
анемон і барвінку,
не дивись на жодну жінку,
бо йде Веснодіяння, Віслодіяння і Вестдіяння-
перед, до і після,
за велінням Перуна,
як каже таємна Руна,
сторінка: Петришин Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Іван Петришин
INTERPRETACJA PRZYPOWIEŚCI KOBIETY RZĄDOWEJ /w dialekcie ukraińsko-polsko-europejskim/ napastniczka - Rosja z rządem- władca nie jest tam rozsądny; dom - to Polska, cały kraj- u was- piekło, u nas- raj! a kobieta - polski rząd, że zrobiła mały błąd. dzieci - to polacy w sumie, kto- w radości, kto- w zadumie, drzwi- granica z Ukrainą, zamykanie- rajskie klucze, niech przeczyta, ten kto uczy, ten, kto uczy się - zarówno: z przypowieści jestem dumny.
Ivan Petryshyn
час то повзе, а то летить, ні підігнати, ні спинить. година, наче мить, а мить, немов сторіччя, і, видається, що ми- вічні, і все, що робимо, має глибокий сенс: росте трава, зірки полум'яніють, але вони не хочуть і не вміють читати плетива думок, для них наука наша- то димок, невидима ефірна нереальність... когось убили, а в когось - медалі... що ми будуємо? що буде далі? яку ще область обікрали? кому іще не вистача землі? росте зерно те лише, що в ріллі! та б'ються леви-звірі за шматок, дітей лишають без батьків й хаток. вони - в сафарі за чужі ідеї, пани та ґосподіни, й беї. Іван Петришин, ПАШІ
ПОЕЗІЯ СВІТУ /translation into Ukrainian by the Author/ Іван Петришин
поезія світу на сьогодні: Гомер Великий і Шевченко, і Міцкевич, Петрарка, Ґете, Пушкін, ти і я... і думка ця, напевне, не моя- багато мислі, значень- як зірок, і так незмірно правди істин благ, що ми згубить не маєм права, наче стяг! поезія щослова, в кожній мові, у кожнім звуці кожного імення, поезія, що оживляє знову нас, допоки не досягнемо знамення рівня і ступеню, що мудрість нам дає, і кожен з-поміж нас поетом й доктором стає мов й гові’рок: так, Джон, Джованні і Хуан рече, немов Іван Пророк.
сторінка: Петришин Іван
| АВТОР ТВОРУ:
ivan petryshyn
не витирай! не витирай чужого слова, леле, не ти писала- не тобі стирать, бо слів незборна й непохитна рать піде у наступ і тебе поборе, й не допоможуть речі-медобори, прокляттям упаде на плечі мла; о не завидуй! ти іще мала. Іван Петришин 06/10/13
він говорив, він провіщав, він бачив, він у тебе вірив, ногами край весь перемірив, а ти не чув, чи не хотів... слова, подібні до міських котів, плекав та гладив, муркаючи з ними- пробігав всі літа, проспав всі зими, бажаючи сягнуть веселки висі, а ластівки все гнізда вили в стрісі, і достигали ядра на горісі, мавки ховалися у лісі, а зрозуміть ти не зумів: де злість, то там немає слів, то там немає розуму ані на гріш. читати і не бачити - то гірш, аніж сліпцем прожити все життя. твоя ненависть - твоє майбуття. Іван Петришин
сторінка: Петришин Іван
| АВТОР ТВОРУ:
Ivan Petryshyn
