|
|
В категорії матеріалів: 206
Показано матеріалів: 201-206 |
Сторінки: « 1 2 ... 9 10 11 |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
усі- актори:
звісно то усім,
і кожен свій все накладає грим,
якщо ж зуміли ви побачить гру,
|
|
INTERPRETACJA PRZYPOWIEŚCI KOBIETY RZĄDOWEJ
/w dialekcie ukraińsko-polsko-europejskim/
napastniczka - Rosja z rządem-
władca nie jest tam rozsądny;
dom - to Polska, cały kraj-
u was- piekło, u nas- raj!
a kobieta - polski rząd,
że zrobiła mały błąd.
dzieci - to polacy w sumie,
kto- w radości, kto- w zadumie,
drzwi- granica z Ukrainą,
zamykanie- rajskie klucze,
niech przeczyta, ten kto uczy,
ten, kto uczy się - zarówno:
z przypowieści jestem dumny.
Ivan Petryshyn
|
|
час то повзе, а то летить,
ні підігнати, ні спинить.
година, наче мить,
а мить, немов сторіччя,
і, видається, що ми- вічні,
і все, що робимо, має глибокий сенс:
росте трава, зірки полум'яніють,
але вони не хочуть і не вміють
читати плетива думок,
для них наука наша- то димок,
невидима ефірна нереальність...
когось убили, а в когось - медалі...
що ми будуємо? що буде далі?
яку ще область обікрали?
кому іще не вистача землі?
росте зерно те лише, що в ріллі!
та б'ються леви-звірі за шматок,
дітей лишають без батьків й хаток.
вони - в сафарі за чужі ідеї,
пани та ґосподіни, й беї.
Іван Петришин, ПАШІ
|
|
ПОЕЗІЯ СВІТУ
/translation into Ukrainian by the Author/
Іван Петришин
поезія світу на сьогодні:
Гомер Великий і Шевченко, і Міцкевич,
Петрарка, Ґете, Пушкін, ти і я...
і думка ця, напевне, не моя-
багато мислі, значень- як зірок,
і так незмірно правди істин благ,
що ми згубить не маєм права,
наче стяг!
поезія щослова, в кожній мові,
у кожнім звуці кожного імення,
поезія, що оживляє знову нас,
допоки не досягнемо знамення
рівня і ступеню, що мудрість нам дає,
і кожен з-поміж нас поетом й доктором стає
мов й гові’рок:
так, Джон, Джованні і Хуан
рече, немов Іван Пророк.
|
|
не витирай!
не витирай чужого слова, леле,
не ти писала- не тобі стирать,
бо слів незборна й непохитна рать
піде у наступ і тебе поборе,
й не допоможуть речі-медобори,
прокляттям упаде на плечі мла;
о не завидуй! ти іще мала.
Іван Петришин 06/10/13
|
|
він говорив, він провіщав,
він бачив, він у тебе вірив,
ногами край весь перемірив,
а ти не чув, чи не хотів...
слова, подібні до міських котів,
плекав та гладив, муркаючи з ними-
пробігав всі літа, проспав всі зими,
бажаючи сягнуть веселки висі,
а ластівки все гнізда вили в стрісі,
і достигали ядра на горісі,
мавки ховалися у лісі,
а зрозуміть ти не зумів:
де злість, то там немає слів,
то там немає розуму ані на гріш.
читати і не бачити - то гірш,
аніж
сліпцем прожити все життя.
твоя ненависть - твоє майбуття.
Іван Петришин
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
