|
|
В категорії матеріалів: 466
Показано матеріалів: 41-60 |
Сторінки: « 1 2 3 4 5 ... 23 24 » |
Сортувати за:
Даті ·
Рейтингу ·
Коментарям ·
Переглядам
|
А ще для його серця буде втіхою -
Щоб місяць цей кожен із нас любив.
|
 |
О, дівчинко з блакитними очима,
ця осінь дійсно трохи дощова.
Та хто сказав тобі, що це - причина,
щоб перестати вірити в дива?..
|
|
|
 |
Під ноги знов осипалося листя
старенького горіха край межі,
тепер йому від холоду не спиться,
їдка печаль осіла на душі...
|
|
|
.
 |
Ще маю надію на осінь,
на жовті листки і амвони,
де сірі усілись ворони
і чогось у Господа просять...
|
|
Пісня "Несподіваний дощ" на слова Н. Волошко, музика А.Черняхівського, виконує І. Беза
| сторінка: Вірш-пісня
| АВТОР ТВОРУ:
Анатолій Черняхівський
|
|
ОПУБЛІКУВАВ:
suziria
|
Дата: 21.11.2016
|
|
 |
Нехай довкола невблаганна осінь
на стежку ранку вимітає сум,
іще шукає в посивілих росах
обіднє сонце спізнену красу...
|
|
|
 |
Отак минає все -
і світле, і не зовсім.
Щодня нові есе
на вікнах пише осінь...
|
|
 |
О, ці похмурі дні, ці сльози ясенів
стежками опечаленого скверу.
Мов тьмяні ліхтарі ці відблиски вогнів,
що так, було, просились до етеру...
|
|
|
Ось вже блукає осінь містом.
У парках вітер шарудить.
Із листя жовтого намисто
На сонці за вікном блищить.
|
|
Мелодія осені тихо в повітрі кружляє.
У звуках Шопена прозора тремтить акварель,
Де сонячний промінь останнім теплом обіймає,
І спів навіває легкий вітерець-менестрель.
|
|
Жовте листя, білі хмари…
Стерня на городі.
Промайнули літні мари –
Отож мріти годі.
|
|
Блукає осінь десь близенько –
Жовтіє листя де-не-де.
Хмаринка пропливла низенько,
От-от неначе упаде…
|
"ТОП++"
- до творів:
найбільше оцінок, відвідувань, коментарів;
- до користувачів: кількість
публікацій, рівень "довіри", нагороди...
|
|
