Я на всі 100% погоджуюся з п. Мирославою Барчук. Для мене абсолютно однаково є ті ресурси чи ні, бо в інтернеті стільки всього цікавого, що можна загубитися, вивчаючи цікаві теми, а не сидіти на якомусь із форумів, згаданих ресурсів, і сперечатися із маскальськими посіпаками, і коли закрити ці ресурси потрібно для вирішення державних справ, то можна і поступитися власним гонором. Зараз іде війна, інформаційна війна і саме ці ресурси грають на руку путінської влади. Щодо народу, то яким би він не був мудрим чи дурним, йому все одно потрібний лідер-провідник, бо так вибудована людська натура із її родовими кластерами. Час нікого не шкодує і, можливо, наша влада дещо запізнюється із деякими рішеннями, але, як кажуть, краще пізно - ніж ніколи, та й не все в житті так просто, як нам того хочеться, є непередбачувані обставини з якими теж треба миритися. Бажаю собі і державі побільше бачити таких справедливих журналістів і, підтримуючи їх починання, очищати Україну від нечисті і направляти на шлях миру, добробуту і щастя.[size=10][/size]
Вічна пам'ять Віталію і багатьом таким, як він, захисникам України! Скільки їх вже полягло на полі бою, скільки покалічених, у скількох людей душі почорніли від горя і болю, але близиться час розплати і скоро Росія побачить на своїй землі ріки крові, і віділлються їй наші сльози. Дуже чуттєвий, болісний вірш. Очі плакали, а серце стискалось від болю. Наснаги Вам на нові вірші!
Ну, знаєте, п.Василю є час розкидати камені, а є час їх збирати. Не співають зараз так, як це робилося на Майдані, але ж то була нагальна потреба в прапорах і виконанні гімну, зараз інша потреба, яка потребує спокою для її вирішення, проте українці завжди готові відстоювати свої права із прапором і патріотичною піснею.