Вітаю Вас,п.Всеволоде, на нашому багатонаціональному, але по суті українському сайті! Маю надію, що Вам тут сподобається. Ваш вірш справді філософський, от я собі і уявила: Травень... Недавно відсвяткували свято Перемоги і, виходячи із Вашого першого катрена, сидить собі на призьбі старенький ветеран і думку думає, тільки не пристальний догляд, а пильний, так буде українською. Половина другого катрена ще сюди в'яжеться, а потім руйнується рима, ритм і видіння зникає. Закінчення бачу десь приблизно таким: Пекло свавілля Стелить дороги...це вже, ніби наш час, але це тільки моє суб'єктивне бачення, а рішення за автором.
Ой, здається мені, що їм уже й святий Боже - не поможе, як були прихильниками Мамони, так ними й сконають, а от нам повинно бути стидно за своє боягузство. Дякую!
Але ж є у народа така приказка: "На Бога надейся - да сам не плошай", а ми такі забиті, залякані, що не в змозі розібрати де правда, а де брехня. Дякую!
Гумореска - весела форма письма, тому вона коротка, точна і цікава. Ні, бувають і об'ємні, але там кожний катрен іскрами креше, а тут важко читається і чомусь не до сміху. Підтримую попередніх дописувачів, що треба вчитися, набиратися навичок. Успіхів!
"Пустивши в душу клятую вражину, Тихенько злобу в серце приманили. Запхнувши п’яне рило у наживу Так всяку погань правити навчили." Саме так,п.Іване. Слово "дишуть" - русизм - дихають. Звертайте більше уваги на наголоси. Звіряйтеся зі слівниками.
Тяжко усвідомлювати, що буде далі..., але нараз читаєш і насолоджуєшся таким палким, дівочим коханням і розважності мови Гетьмана, що кров стине у жилах... і читається запоєм легко, невимушено
Також вважаю, що писати верлібри не так уже й легко. Взагалі я вважаю, що кожен повинен писати те, що в нього найкраще виходить, чи то пак, що кому дано, адже, глядячи на те, як приходять мої вірші, можу сказати, що не сама я їх пишу. Дуже гарний, вільний і легкий вірш.
Дуже сподобався вірш,п.Ірино! Хочу сказати, що Ви молодець! За такий короткий відрізок часу Ви гарно виросли, маю на увазі поезію.Щодо останнього рядочка, то він мені, як і п.Галині, не дуже до вподоби, і не в тому річ, як Ви сприймаєте життя, і які робите поступки, а просто звучання цього слова визиває негативні емоції. Я його бачу, наприклад, таким: Щось виберу і для життя. А ще мені здається, що слово полуда підійде краще ніж пилина. Успіху Вам!
Дуже сподобався вірш,п.Василю, тільки дві невеличкі поправочки.У першому катрені - рядки лягли, як чистий сніг, і в останньому: "може тепер збагнуть його, як серце своє крає, яким весь час не все одно хто слово посилає.
Гарні весняні наспіви. Гарно прочитується і клопоти чорногуза, і магія полів, і шепіт закоханих, тільки от "дозріла дівка" якось незвично, може, краще - дівка на порі, але це вирішувати автору.
Яка ж красива пейзажна лірика!... тонко підібрані слова чіпляють струни душі і, читаючи вірш, хочеться летіти разом з кульбабою над полонинами, фіалками і впасти десь там, серед трав...
Погоджуюся з п.Іриною, що над віршем ще треба добре попрацювати, але дякую Вам за тему, бо в мене на цей вірш якось сама - собою вийшла пародія чи щось подібне.
Дуже цікавий твір,п.Ірино! Тільки Ви самі собі перечите, якщо думки мертві, то як мрії блукають в електронній миті? Хто краще за Вас,п.Ірино, може знати, що слова і мрії - живі, а те що розвиток людської думки прогресує, то на краще, бо як би ми з Вами зустрілися?
А мені більше подобається оригінал, за винятком деяких змін, бо ще ніколи не чула щоб сади цвіли у ватах. Бузку гілки в прозорій вазі. На всю кімнату ніжний аромат... Вже травень у найвищій фазі. Садів цвітіння, що й не видно хат.
Погоджуюся з п.Іриною і хочу всім нагадати, що ми знаходимося на українському сайті, тому стараймося якнайкраще це використовувати. Та й бутон - слово французьке, а навіщо, якщо в нас є таке приємне, співуче слово пуп'янок. Щодо авторських наголосів: всіх прошу не знущайтеся над рідною мовою! Користуйтеся словниками чи програмою " Рими України", чи вже, якщо не можна знайти потрібної рими, то перефразуйте свою думку, але слова ставте правильно, чи думаєте буде гірше...Ось пропоную змінений варіант: Ніжно-рожеві пуп'янки шипшин Збудило вранці сонячне проміння, І зніжені весняною теплінню Вони блищать, як віковий бурштин. Ці зауваження не тільки Вам,п.Оксано, просто скористалася нагодою, бо знаю, що коментарі читають всі, а вірш ніжний, весняний.