Не говори, прошу, не говори, Що ти давно уже перегорів, Що погляд мій не обпікає більше, А душу не хвилюють жодні вірші. Що в казку більше вірити не треба... І варто вже спускатися із неба. Що ти не принц, бо принців не буває, А я наївна, й це тебе вбиває. І що колись я не була такою, На свій же лад цей світ не перекрою. А ти вже натерпівся, слава Богу. Що кожному б знайти свою дорогу... Мовчи, прошу. Яка в словах потреба, Коли людині забагато неба. Коли людині заважають крила - Я вже безсила.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
