Добре Ви попрацювали над віршем,п.Іване. Гарно! Вибивається тільки один рядочок ""Лиш до тих, хто щастя в тебе відібрав, " може, краще написати так: Лише до тих, хто щастя відбирав.
Пані Валентино! Я більше ніж упевнена, що Ваш вірш, починаючись словами: "...у центрі нашого Всесвіту – Вічний Алмаз! досконалої Форми і абсолютної Чистоти…" має на увазі Абсолют,Бог, Творець, бо з висловом п.Ольги Шнуренко я чомусь не погоджуюсь, ба навіть здивована, як можна так сміло називати точні дати, коли наші "дорогоцінні" науковці не можуть точно сказати в якому достеменно році ми зараз живемо. Вся наша наука побудована виключно на припущеннях. А Вашим віршем я так зачиталася, що і не запримітила, як перейшла в інші виміри разом з Вашими роздумами. Дуже вразила мене ось ця частинка: наші Світи – еманації Красот із Глибин Алмаза – довершеність кожного Образа… Його незбагненно прекрасні Ідеї-Думки і є – розмаїті наші Галактики… Браво, бравісімо!!!)))) :hands:
Тонко підмічено, п.Роксолано. Дуже образно і насичено Ви описали той аспект нашого життя, який не раз приходиться вибирати кожному. Живемо серед людей і стикаємось з масою собі подібних, але сокровенні миті життя проводимо з найближчими, як і в Святому Писанні сказано:"Много званых, да мало избранных"
Дуже прємно, що Ви уважно читаєте вірші і свої теж вичитуєте - це дуже правильно, але є таке право у автора, що останній рядок може вибиватися із форми,тільки б не нашкодити ритму вірша. Здається у мене це вийшло...Дякую!
Прочитала з великим хвилюванням і бурею емоцій окроплених слізьми, а музичний супровід - це окрема тема і безмежне задоволення. З нетерпінням чекаю продовження.
Прекрасний твір, чи то пак твори, цілий цикл. Його не можна спокійно сприймати, він тривожить душу і здіймає хмару емоцій, а найбільше сподобалося порівняння часу Христового і нашого сьогодення. Спасибі Вам за труд!