ю думку, у памяті (в альюомах, фотографіях, речах, ...віршах) життя стане вічністю, тобто укоріниться. Можливо я помиляюсь. Стосовно наголосу, поглджуюсь з пані Катериною, хоча можна лишити як авторське "кольОри". Я б назвав цей вірш " музичною райдугою спогадів. Тільки трішки псують картину часті дієслівні рими: приваблюють-зваблюють,укорінеться- опиниться тощо...
Час летить не зупиниш Хвилиночку Вимітає роки геть десь Віничком Осінь вкотре прикликує Зимоньку Вальсом жовти очікує Біленьку...)))
Почув світлу музику у Вашому вірші... А музика правди в простій чистоті У добрих діяннях, у істин красі Звучить на акордах, на тисячах мов Звучить споконвіку, імя ій ЛЮБОВ!
Це був геній украінського духу. Він не просто "знав мову" він жив Украіною. Це Людина, що в одну мить на фоні зросійщення (русифікпціі) поставила силу украінського слова вище над всіма мовами світу... Цікаво чому Ви згадали Його осінню, народився ж він весноюі вбили його теж весною...?
Ультра-радикальні настроі добре оправдовуютьс у Вашому вірші. Проте все ж наш народ підняти знову важко. Кращих синів розстрілюють путінські війська на Донбасі... Виснажуються і волонтерські сили, останні копійки люди віддають для підтримки АТО, тоді як олігархи і далі набивають кишені мільйонами. Наприклад Ліпецькийт завод Порошенка і далі працює в Росіі забезпечуючи 20% всіх кондитерських виробів для путіна