Вікторе, Ви себе знайшли на поприщі дитячих віршів, як ніде інше: скільки доброти, ніжності, любові ми,чомусь, коханим дарувати неготові... Онучці- Наші Анумівські вітання, як в ДІДа їй натхнення віршування, щасливого дитинства і квіточок:
Дівчатка, дорогенькі, сьогодні немов до тина Приперли похвалою, засоромивши, Мартина... А я ще тільки набираюсь у Вас сил, енергії творити, Став очі відкривати на красоти світу, потребу жити... Найкраща похвала поету - радість читача, Для цього варто написати щирого вірша, Тож зичу Вам веселості, безмежного натхнення, Творіть, міняйте світ на краще, до окрилення!... :flowers-3: :flowers-3:
Я стежки віднайшов завдяки світлим зорям, Не подам вже руки ні розпуці, ні горю, Вітер - старший мій брат, а молодший - то море, Ми завжди з ними страх і нудьгу всю поборем...
Дякуємо, п.Василю, та то так задумано - витирають сльози, стерти можна пам*ять.
Дякуємо п. Катерино, маєте рацію: у добрих вчителів і учні добрі. Підказками, виправленнями і енергетичним зарядом п. Наталка просто окрилює мою скромну писанину ...
Вічність ,так ! І не одна , Тому і Праматір сьогодні сумна ... Журбою вповита ,сльозами залита - За дітьми заблудшими несамовито ... Та геть з лісу смуту - навертаються діти Про це просурміли карпатські трембіти , Молитви із Риму і сонце із Криму Долають ворожості межу незриму ...
І я схиляю голову у ноги ПРАМАТЕРІ ,хоча мене і випередили ...
Є вірші гарні ,чудові ,різнобарвні ,шедевральні ... Та Ваша пророблена робота є НЕОБХІДНА ,БЕЗЦІННА ,НА ЧАСІ ,ні НА РУБЕЖІ ,чи НА МЕЖІ ... Може прочитавши хтось ще одумається ,схаменеться ,до БОГА навернеться ...
Дуже цікаву тему розгорнула Роксолана , надихнувшись сама ,надихнула здається АНУМО . Космічний ритм прозвучав у пані Катерини І у Вас ,Наталю зовсім неземні вже рими ...
Я ,просто зачарований Космосом у туманності Андромеди !
Мені б щиро так написала кохана , Подяку б відписував точно до рання . Тепла і кохання у кожньому дні , Хай будуть святкові ,хоч не вихідні ... До гостинців квіточок Вам !
Сонця в морози ,радості в душі , громовідводу при грозах ,хай пишуться й поеми ,як вірші . Пробрало ,не то артилерією ,не то морозом ... Сильно написано ! Тепла ...
На Вас ,МОЛОДИХ і розумних лише і надія нації ... Ми у свій час можливості нерозгледіли ,не використали ,..., Але є надія на молодь ... Серед сірих пивоманів є кристали І один з них- Ви ,Андрію ,тож не втратьте світлу мрію ...
Про це варто пам*ятати ,щоб нове плекати , Лізе всякий керувати ,бо без ГАЗДИ в хаті ... Нам не винні яничари ,ляхи з москалями , Не шануєм самі себе ,ще й рідної мами ... Як зростимо в своїм серці дух високо -чистий Одінеться й Україна у шовк та намиста ...