По новому ,незвично ,часами нелогічно , На те воно й майстерня ,щоб часом йти крізь терня ... Нелогічно -то мучитись вічно ... Гарно ,але мені ,якось складно за емоціями поспівати -нелогічно ,трішки трагічно .
Гарний вірш . Мені обидва варіанти приємлимі і вірні . Одне хочу сказати : - поезія повинна бути зрозумілою для Всіх, Щоб не визивати одним- сльози ,іншим -сміх . За вибором не гряде визнання між святих ? Вибір і ріст,в цьому випадку повинен відповідати святості . За емоційність ,щирість - і за коментар, п. Наталі -
Й замерзлий сніг, збілілим покривалом, Що гріє молоду озимину, Мою любов накрив, мов не бувало, Засипав цю історію сумну. Поспіть луги ,у кризі відпочиньте вени рік , Бо завтра ,вас чекає буйноцвітна повінь Так вже ведеться на землі із віку в вік , Весна у серце лиє сонця ніжно промінь .
Вірш цікавий ,правдиво -песимістичний ,як на мене . Наводить сум ,та сіє злість . У думку ,пане укладіть аналіз , До висновків Нас приведіть . Дайте пораду в добрім дусі , Призвіть на службу Всім любов , Так знаємо -життя в розрусі , Не призиваймо ж плакати Всіх знов !
Як для" Вовчиці з далекого лісу ", забагато світла в очах і букетів в ночах . В ліс вертатися -не варто. Краще винаймити варту , Бо Вовків стало на волі , Ще й кусаються до болі ...
Не кожен здатен в собі гонор подолати , Захований в душі за потаємні грати , Лише Вовчиці щирі, сильні ,одинокі Спроможні винести з минулого уроки . Вірш ,як і всі попередні сильний ,чуттєвий ,містично -фантастичний ...
Тож погляд свій зміни на сонця промінь , Розтане лід в сердешнім погребі -схороні , І ніжно заспіває вЕсна стоголоса , Ти тільки не дивись з-під лоба ,косо ... Гарний вірш...