Якось мов сон...у вересні чи жовтні, Моїм очам явилася вона, Немов троянда між листків пожовклих, Що дивним цвітом раптом зацвіла. Там осінь замінилася весною, Замість вітрів зеленії поля І, поміж трав, вона була зі мною... Там моє щастя наче немовля, Заплакало, ображене обманом, Забилося й завмерло на віки - Вона була лише густим туманом, На березі глибокої ріки. Й замерзлий сніг, збілілим покривалом, Що гріє молоду озимину, Мою любов накрив, мов не бувало, Засипав цю історію сумну.
Й замерзлий сніг, збілілим покривалом, Що гріє молоду озимину, Мою любов накрив, мов не бувало, Засипав цю історію сумну. Поспіть луги ,у кризі відпочиньте вени рік , Бо завтра ,вас чекає буйноцвітна повінь Так вже ведеться на землі із віку в вік , Весна у серце лиє сонця ніжно промінь .
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
0
