Я сьогодні вчинив
нелогічно,
Скрипка серця
змінила мотив,
Крізь принизливо
щирий відчай
Я сьогодні вчинив
нелогічно,
Хоч і знав, це для
мене трагічно,
Та раптово тобі
подзвонив.
Я сьогодні вчинив
нелогічно,
Скрипка серця
змінила мотив.
Три гудки і твоє
здивування,
Три удари сердечні,
мов крик,
Перше слово твоє,
хвилювання,
Три гудки і твоє
здивування,
Запитала
невпевнено: «Ваня»?
Промовчав, а твій голос десь зник.
Три гудки і твоє
здивування,
Три удари сердечні,
мов крик.
Не зумів я сказати
ні слова,
Дві хвилини…Та
знову гудки,
Не римоване, ані
прозове,
Не зумів я сказати
ні слова,
Мов рибин річкових
наша мова,
(Хоч мовчали й до
цього роки).
Не зумів я сказати
ні слова,
Дві хвилини…Та
знову гудки.
Я сьогодні вчинив
нелогічно,
Буду мучитись довго (чи вічно).
|