Світового потепління нині, брате ,не чекай. На глобальне диво тлінне просто- напросто начхай. Сій любов у кожну грядку, не зоравши братських меж, У глобальному порядку дулю виростиш, авжеж. Та з любові у народі вдячність проросте і щастя, Хто сьогодні верховодить,завтра вхопить його трясця ...
Дякую, Роксолан,за теплий відгук! Та щира подяка , пані Наталі за її допомогу в редагуванні... З-під мого пера цей вірш не вносив скільки позитиву,скільки несе після редагування.
Щож це робиться, замість відпочивати опісля НАРОДЖЕННЯ, ДІД рятує ліс та рід... Дуже вдалий підхід до охорони природи,духу і роду...
Вірш про маму то вершина почуттів синівських... А тут ,майже те саме ,тільки до неньки ПРИРОДИ ,до ЗЕМЛІ ... Не варто порівнювати у одній площині, все має власну цінність . З Днем Післянародження !!! Натхнення у ГАРМОНІЇ зі СВІТОМ !
І середеій катрен має повне право на існування. Він змальовує повну картину,будить спогади і уяву. Усім живим потрібно бути готовими зустріти ВІЧНІСТЬ .
Кілька років тому мене накрила думка, навіяна через сон, що ми народжені на землі, щоб в цих умовах набратися енергій і засвітитися, а засвітившись злитися в потоках сонячних Вселенських... Дякую за цього вірша ,неначе зцілилася моя душа і світло з глибин вивільнене на волю,можливо покращить вірш кожному долю ...
Ой ,Роксоланочко ,як чудово у Вас получилось наздогнати втрачений час на Анумо... Внесли енергії Космічні, підняли теми щемні -вічні , Заглянувши за невідомі межі, душі відкривши необмежність ...
Потужній заряд позитиву у цьому вірші ,п.Катнрино . Відішли своє слово у всесвіт, Щоб світилось в небесних просторах ! І серця охопляв буйноцвіт, У ЛЮБОВІ казкових покровах ! Так мені навіялось ???