Коли б Вашу душу навчити свій крик упорядкувати в рими і ритміки рик ,то цей вірш мабудь став би бомбою на АНУМО ... Але потрібно прикласти багато зусиль ,щоб донести свою думку до всіх ...
Тому -то і потрібно в віражі не впасти стрчма головою ! Філософія бою виложена чудово ... Але в який спосіб Нам полюбити Верховну Раду і кабмін з головатими ???
Гарні образи ,але якось не пов*язується ,як на мене в одне : Дикунка ,наврочниця -чаклунка ,Вона ж як воїн .. і те світле ,що готове захистити всіх сиріт ??? Чогось бракує ,або забагато ...
Панове ,ПОЕТИ ,я не притендую на лаври ,чи перше місце на АНУМО ... Та душать мене думи тяжкі ,дай з Вами ними поділюсь -но ... А Ви, думки вберіть у пір*я ,заставте високо літати ,Вашим талантом - творити мрії ,не тільки скал дано лупати ... Дякую Усім сердешньо !!!
Добра ,Ваша порада ,А чи прочитає її Шкериберть ? Такі поради б по радіо щогодинно передавати ,або і не змовкати зовсім,та на пляшках з під оковитої і коробках з-під сигарет ... Заснуємо нову ,НАШУ РЕКЛАМУ ???
Гарний роздум над життям . Чай затримує роздум у паузі ! Може - Зігріє ,тільки кава в чашці ? "А ні його, а ні сім'ї, а ні дітей …" - слова хороші, та якось випадають із ритму вірша - приєднаюсь до думки ...
Пані .Люба я гість сайту не цілий місяць і за цей час отримав найвищу похвалу за останнтого свого вірша , хоча він для мене зовсім не є цінним ( не вкладав я в нього думки ) ,а в котрого вклав душу ,той залишився незаміченим ... Бо сприймається все СУб*ЄКТИВНО ,але повинно все бути простим і веселим ,ритмічним ,цікавим ,але не філософським ... Я не можу перечитати всі вірші сайту ,хоть і хотів би цього ,вибираю тих авторів ,які мені запали в душу ,або ж дали пораду ... Звичайно ,Ви праві -повсюди формуються осередки довіри ,то чому тут і ні -таке явище є нормальним в усіх закутках ,а тут -тим паче ... Але обіжатися і замикатися в собі -БОРОНЬ НАС УСІХ БОГ !!!
Разве ,Вы- народа солдаты ? Кто будут те палачи- звери, Которые на прошлой неделе Свой наивный народ терпеливый, Как будто на плахе и на панеле , Без малого зазрения совести Ночью в лютый мороз при метели , Как рабов молчаливых-раззули , Как рабынь покорённых- раздели. Есть ли память у Вас ,Вы- не каты , Или забыли заполнив палаты Ту пору ,как присяг постулаты , Вы народу в слезах отдавали, Светлое будущее всем обещали ...? Даже милостыню своровали! Почему же тогда в кармане На всяк случай лежат две гранаты? И в каждом углу Вашей палаты Понавешаны автоматы...? Неужели ,в самом деле есть те , Кто при Вас,сатрапы- благодетели Так нечаяно ,вдруг разбогатели ? Их ещё, Вы разуть и раздеть –не успели ? Вместо благ ,обещаных ,когда-то, Посылаете нам искренне маты. Это , Ваш лексикон,фразы крылаты: -Чтоб к утру вы подохли « козлы », И другие , неописуемы маты... Лтшь вчера обещать не уставали: Бизнесменам дороги коврами , Всех творцов и художников славу Делить меж нами –сегодня рабами , Дать колхозникам волю и землю Засеять ,чтоб ниву счастья зернами, Чтоб плодила,разливала винами Вместо клятв,Вами лживыми даных , Сплош другие ,но искрение обеты : -Тех,кто судьбой недоволен Мочить будем ,как мух в туалете! Где нам нищим ,голодным ,больным, Гордым,смелым ,зверством убогим Святой,истинной правды сыскать ? В одного ,разве Господа Бога! Так давно сожгли,Вы иконостас, Охрану выставили у его порога.! Одним Распятием одариваете,Вы нас , Как депутаты древности -сына БОГА . Нам бедным в царство закрыли пути, Так хватит верить , в подлых Вас !
Щоб покінчити з цією тезою ,Вам і виливати правду через поезію . Маю таку думку : Нас життя -Бог ,просто заставляє -просить взяти в руки зброю -слово і наточити його до остроти лазера . Я про "КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС " -Цим Вас заставляє шукати і виражати правду ... Лише через біль і страждання Ми відкриваємось Богу і починаємо дарувати світло і тепло навкруг ...
Я свої емоції записав неграмотно без рим ,ритміки ,одними нервами . Якщо хто згідний поправляйте ...
Як на мене ,то закінчення досконаліше за вірш-воно заставляє заглянути всередину себе і не пройти байдуже повз церкву . А шепчуть нам усі ,щоб випробовувати і навчати ...
Аж дивно читати в один вечір: хук чкмпіона і ностальгію за окрайчиком з дитинства ,але що гарно обидва твори лягли на душу ,то цтого ніхто не відніме ...
Так ,хто не відчував смаку крові на губах -описує віртуальні бої в компі . Емоцію удару потрібно взяти з нервів ... Попри гарні рими -чудові випади ...
Не скажу про рими ,пані Катерино ,та вірш пречудово малює картину ... А над ВОДИЦЯ ,СМІЄТЬСЯ у мене після роздуму краще бачиться -У НЕБО СТРІМИТЬСЯ ,як і всі ми ... Дякую за Ваші вірші хороші .
Лягай спати ,Їжачихо ! Колискова звучить стиха , Не писати Ніч -подружка До подушки ,хоч за вушка Привести в солодкі сни До світанку ,до весни ... Щоб не ребрами дзвеніти - Всім багатством володіти : Словом ,тілом ,духом ,ділом - Треба спати ,щоб хотілось... Тоді зранку вся СІМ*Я На АНУМО скаже :-ЯЯЯЯЯЯЯ
До всього вище сказаного ,згадавши школу : Є ті що здають екзамен та ті що пишуть їм шпаргалки ,дають підказки для здобуття прохідного балу ... Ваші шпаргалки безцінні бо екзамен на світло душі .
Пане ,Василю! Вам від любителя вища оцінка ,бо прочитав на одному подисі і з першого слова до останньої крапки все прийшлося до душі . А от на днях цілу поему -ледь дочитав ,та так нічого не второпав ,крім досконалості поезії,яку можна звичайно в ВУЗах за приклад студентам викладати ... 5 з + і
ДУХ І ПУХ . За красивими поета рядками Я женуся вгалоп за думками , Коли ж слова –лиш ніжності пір*я До писаки втрачаю довір*я .
Вірш –то лебідь розправивший крила В нім душа -скелет і пір*їна грайлива . Якщо в пісню творець не вложить скелету – Не діждатися лебедя злету .
Вітер та грози зривають ,рвуть пух Без основи зникає і пам*яті дух . Пам*ятайте - душу ,тему поети , Без душі все -музейні скелети
Ваш вірш -лебідь розправивший крила у леті до сонця . І нехай комусь не лягають на душу нестандартні рими , рядки ,також здаються зпросоння -похмілля кривими Не хвилюйтесь -комусь вірш у серце відкриє віконце .
П. Іван ,має рацію -Ваші словесні букети можна і не підписувати - в них вовчицею завиває душа ...