У цьому творі кожне слово, як мед у сотах.Буває ,читаю поєзію-ну тут би я написала так, а тут- так, а цей вірш довершений, такий, який сприймаєш ціляком і повністю.
Виключно моя думка-головне самому любити мир(світ).Хто любить цей світ-знайде тут рай.Позитивні люди зорі сприймають, як окрасу нічного неба,а іншим просто видніше повертатися додому.Цікавий вірш п. Іро.
Дякую, дякую,дякую п. Юрію за побажання. Навзаємин. І вибачте ,що помилково звернулася до Вас як до Івановича у приваті.Вибачте будьласочка, бо я не знаю, як виправити свою помилку
Я Вам із Півночі свого листа пишу Віддать щоб шану Вашому віршу. Чи Схід чи Захід, Північ а чи Крим- до всіх привітні ,раді ми усим. "Міцний горішок" наша Україна, Бо ми-родина,Ми-одна родина...
Твій гнів закохано приймаю, Прийми і ти мене таким...таке життя.Кохати -не легко, я маю на увазі посправжньому. самовіддано. Інколи ловлю себе на думці,що і кохання дається у покарання.Так буває...