SITE LOGO
Пт, 22.11.2024, 00:22
Меню сайта
Наш опрос
Прочитавши вірш чи прозовий твір, коментар...
Всего ответов: 350
Главная » Комментарии пользователя [Erebos]

Найдено комментариев: 35
Показано комментариев: 1-30
Страницы: 1 2 »

avatar
35 Erebos • 20:45, 16.03.2015 [Лінк на твір]
Скоріше, це про всіх сильних світу цього.
Масонів я виділив лише як найбільш одіозну і скандальну їх частину.

А за позитивну оцінку дуже вдячний!
avatar
34 Erebos • 17:49, 12.02.2009 [Лінк на твір]
Гарно. :-)) Жаль, я такі вірші писати уже не зможу...
Гарно. ;-)) І щиро. yes
avatar
33 Erebos • 17:31, 12.02.2009 [Лінк на твір]
Так, пам'ятаємо, пам'ятаємо про таке...
Більше того, роки три назад навіть їздив на Сумщину у річницю цієї трагічної події.
Хоча... Чесно кажучи, мені здається, якби у 1919-1921 р.р. Україна не втратила незалежність, то не факт, що ми би з вами зараз живими були. Скоріше всього, замість нас сиділи би блакитноокі блондини зі "стержневої нації". Так що все, що не стається - до кращого.
avatar
32 Erebos • 23:24, 11.02.2009 [Лінк на твір]
У кохання теж різні повороти бувають. А взагалі-то воно світле і радісне. Часом...
avatar
31 Erebos • 01:03, 11.02.2009 [Лінк на твір]
Гарно. up І по змісту, і по формі! yes
avatar
30 Erebos • 21:09, 26.06.2008 [Лінк на твір]
Ха! hands Дійсно, веселий віршик! yes
avatar
29 Erebos • 20:58, 26.06.2008 [Лінк на твір]
По змісту - відмінно! up 5!
По структурі - я би трохи підправив, не в образу Наталії сказано. Зокрема, четверту строфу - там трошки з розмірами проблемка.

А загалом - класно! up

avatar
28 Erebos • 20:17, 26.06.2008 [Лінк на твір]
Дякую, Марія! shy
avatar
27 Erebos • 20:09, 26.06.2008 [Лінк на твір]
Я на роздоріжжі. question
І взагалі, це всього лиш переклад пісні. tongue
avatar
26 Erebos • 18:09, 25.06.2008 [Лінк на твір]
Теж непоганий вірш! up
avatar
25 Erebos • 18:08, 25.06.2008 [Лінк на твір]
Класно! :-) І весело. :-) 5.
avatar
24 Erebos • 18:03, 25.06.2008 [Лінк на твір]
Ух ти, який вірш! hands
Такий рідко зустрінеш навіть тут, на цьому сайті. Мало того, що слова підібрано чудово, то ще й побудова і структура, на мій погляд, ідеальна. up
6! ;-))
avatar
23 Erebos • 16:49, 25.06.2008 [Лінк на твір]
Вау! hands respect
avatar
22 Erebos • 15:27, 29.05.2008 [Лінк на твір]
Вау! No comments... hands hands hands hands
Переклад тут явно зайвий (хіба, для тих його залишити, хто англ. мову не розуміє). Та й гірший.

Чудове володіння англійською! hands respect respect hands

5!

avatar
21 Erebos • 15:17, 29.05.2008 [Лінк на твір]
Важкенький вірш... Але сильний, емоційний. hands Це компенсує дрібні недоліки викладу. 5.
avatar
20 Erebos • 15:08, 29.05.2008 [Лінк на твір]
Супер! up 5. А за зміст і всі 10 поставити можна! hands
avatar
19 Erebos • 15:04, 29.05.2008 [Лінк на твір]
Ну, ідея далеко не нова...
Порівняйте хоча б:

Роберт Бернс "Джон-ячмінь"

Зійшлись колись три королі
Суміжних володінь
І поклялись, заприсяглись,
Що згине Джон-Ячмінь.

Взяли, ввергли його в ріллю,
Втовкли аж у глибінь
І поклялись, заприсяглись,
Що там йому амінь.

Прийшла весна веселая
З теплом, з дощем рясним;
І Джон-Ячмінь піднявся знов
На диво їм усім.

Настало літечко жарке
Стоїть Ячмінь, як гай,
Пустив уси, немов списи –
Ніхто не зачіпай!

Настигла осінь клопітка
Ячмінь мов зажуривсь
І головою сивою
Додолу похиливсь.

Змарнів, ізблід - звичайно, дід
Немає вже снаги...
Отут на нього й завзялись
Злорадні вороги.

Ураз йому кривим ножем
Коліна підтяли,
На віз взяли, рублем стягли,
На кару повезли.

Додолу скинули, та й ну
Ціпами обкладать,
На вітер винесли, та й ну
Угору підкидать.

Шпурнули в воду бідака,
У темну холодінь:
Роби, що хочеш, Джон-Ячмінь, -
Хоч потопай, хоч плинь!

Знов вийняли на білий світ,
Та мало ще наруг,
Знов шарпали, вгадавши в нім
Життя найменший рух.

Пекли сердегу на вогні,
Аж мозок з кості сплив,
А там мірошник у млині
Ще й жорнами чавив.

А потім з серця кров взяли,
Кружляти почали...
Пили, пили - що більш пили,
То веселіш були.

Бо Джон-Ячмінь - то ж богатир,
І добра в нього кров:
Ковтнеш її хоч крапельку,
То всіх би поборов!

Ковтнеш її - журба сплива,
А радість ожива,
Ковтне її сумна вдова,
І серце їй співа!

Чарками дзень, чарками дзінь –
Здоров був, Джон-Ячмінь!
Хай родить рід твій задля всіх
Потомних поколінь!

Переклад з англійської М. Лукаша

І переклад гарний, і зміст, що Бернс початково в нього вкладав, збережено.

avatar
18 Erebos • 14:48, 29.05.2008 [Лінк на твір]
Ага, уже прочитав. Дивний якийсь вірш... mellow question
avatar
17 Erebos • 14:42, 29.05.2008 [Лінк на твір]
А де ж сам вірш??? question
avatar
16 Erebos • 14:40, 29.05.2008 [Лінк на твір]
Віршик мазохістки, не в образу сказано. tongue
Сам по собі, по змісту, віршик непоганий, але форма викладу, як на мене, трохи кульгає. Другий рядок якось стрибає у розмірах зі строфи в строфу і не всюди є рима.

Але, загалом, доволі добре! up

avatar
15 Erebos • 18:37, 28.05.2008 [Лінк на твір]
Ну, Любомире, я цей віршик не для кандидата філологічних наук писав... tongue
avatar
14 Erebos • 18:27, 28.05.2008 [Лінк на твір]
Хе-ге! Мій стиль! cool
avatar
13 Erebos • 15:00, 06.05.2008 [Лінк на твір]
Гарно написано, і тема болюча!
hands 5!

А ці рядки взагалі чудові:
А як же без водиченьки
Підем у майбуття?

avatar
12 Erebos • 14:53, 05.05.2008 [Лінк на твір]
ОДНОЗНАЧНО, що оригінал краще! up Власне, тому мені і захотілось написати переклад до цих слів.
Та й пісня мені дуже подобається...
avatar
11 Erebos • 14:24, 05.05.2008 [Лінк на твір]
У мене чомусь одразу виникла аналогія з антиутопією російського письменника Євгенія Замятіна "Ми". Там теж змальоване суспільство, яке заради прогресу пожертвувало, по суті сутністю людини - її почуттями... Суспільство, ідолом якого є математика і техніка. Де немає особистості, власного Я, є лише МИ, складові, гвинтики глобальної системи. І кожен, хто намагається посягнути на світовий порядок, чи, борони Боже, ВІДЧУВАТИ (про КОХАТИ я і взагалі мовчу...), переслідуються і страчуються. Кінець цієї історії теж сумний...


ФАКТЫ. КОЛОКОЛ. Я УВЕРЕН.

День. Ясно. Барометр 760.
Неужели я, Д-503, написал эти двести двадцать страниц? Неужели я
когда-нибудь чувствовал - или воображал, что чувствую это?
Почерк - мой. И дальше - тот же самый почерк, но - к счастью, только
почерк. Никакого бреда, никаких нелепых метафор, никаких чувств: только
факты. Потому что я здоров, я совершенно, абсолютно здоров. Я улыбаюсь - я
не могу не улыбаться: из головы вытащили какую-то занозу, в голове легко,
пусто. Точнее: не пусто, но нет ничего постороннего, мешающего улыбаться
(улыбка - есть нормальное состояние нормального человека).
Факты - таковы. В тот вечер моего соседа, открывшего конечность
Вселенной, и меня, и всех, кто был с нами - взяли в ближайший аудиториум
(нумер аудиториума - почему-то знакомый: 112). Здесь мы были привязаны к
столам и подвергнуты Великой Операции.
На другой день я, Д-503, явился к Благодетелю и рассказал ему все, что мне было известно о врагах счастья. Почему раньше это могло мне казаться
трудным? Непонятно. Единственное объяснение: прежняя моя болезнь (душа).
Вечером в тот же день - за одним столом с Ним, с Благодетелем - я
сидел (впервые) в знаменитой Газовой Комнате. Привели ту женщину. В моем
присутствии она должна была дать свои показания. Эта женщина упорно молчала
и улыбалась. Я заметил, что у ней острые и очень белые зубы и что это
красиво.
Затем ее ввели под Колокол. У нее стало очень белое лицо, а так как
глаза у нее темные и большие - то это было очень красиво. Когда из-под
Колокола стали выкачивать воздух - она откинула голову, полузакрыла глаза,
губы стиснуты - это напомнило мне что-то. Она смотрела на меня, крепко
вцепившись в ручки кресла, - смотрела, пока глаза совсем не закрылись.
Тогда ее вытащили, с помощью электродов быстро привели в себя и снова
посадили под Колокол. Так повторялось три раза - и она все-таки не сказала
ни слова. Другие, приведенные вместе с этой женщиной, оказались честнее:
многие из них стали говорить с первого же раза. Завтра они все взойдут по
ступеням Машины Благодетеля.
Откладывать нельзя - потому что в западных кварталах - все еще хаос,
рев, трупы, звери и - к сожалению - значительное количество нумеров,
изменивших разуму.
Но на поперечном, 40-м проспекте удалось сконструировать временную
Стену из высоковольтных волн. И я надеюсь - мы победим. Больше: я уверен -
мы победим. Потому что разум должен победить.

avatar
10 Erebos • 14:00, 05.05.2008 [Лінк на твір]
Від майбутнього інженера-механіка: hands respect hands
Шикарний віршик! yes respect respect respect
Ну і, звісно, 5! up
avatar
9 Erebos • 13:23, 05.05.2008 [Лінк на твір]
hands Гарний віршик! 5
avatar
8 Erebos • 17:11, 03.05.2008 [Лінк на твір]
Приєднуюсь до коментаря Василя. :-)) 5
avatar
7 Erebos • 18:31, 13.04.2008 [Лінк на твір]
І взагалі, хоч вірші у мене, відверто кажучи, СВОЄРІДНІ happy , але сатанизмом, екзорцизмом і тому подібною гадістю я не захоплююсь.
avatar
6 Erebos • 18:23, 13.04.2008 [Лінк на твір]
Зверніть увагу на ці рядки:

І як не біжиш, а одне лиш чекає –
З моєї душі шляху не відшукаєш...

У демонів і тому подібної нечисті душі немає, та і взагалі, з вашого коментаря виходить, що це слова нечистого в тілі якоїсь людини, а насправді це про душу, полонену всередині іншої душі, про маніпуляцію з нею. Це якщо сприймати вірш, як містичний.

А подивіться на це, як на вірш про кохання, коли одна людина маніпулює почуттями і думками іншої. Слово "тяжіння" у останньому рядку дуже легко заміняється на "кохання", але я свідомо так не писав, бо це б зробило вірш дуже однобоким, одностороннім.

Ось так. :-)

Форма входа
Друзья сайта
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com

Статистика
Copyright MyCorp © 2024 Хостинг від uCoz