Дякую, Вікторе. Легко, мабуть, тому, що за секунду написано, ніби під диктовку. "Зрідка" оточив комами для підсилення, наголошуючи, що дуже "зрідка". Про "нОчі" уже відписав. Радий Вас бачити. Час-від-часу буваю у Вишгороді. Проте, кожного разу плани зустрітись з Вами ламають обставини. буду знов планувати - зателефоную. Дякую за побажання і увагу.
І я цей варіант розглядав. Однак, зміст дещо міняється у такому звучанні. Я мав на увазі того, хто з нею і з моїм героєм поза цим миттєвим побаченням. А шал - це те, що було в кожного спочатку... Неповторність. Небуденність. Ось тому й шалу хочеться знову. Дякую за небайдужість і увагу. Натхнення.
Дякую, Роколано, і сам заскучив. Часом зайду на хвильку на сайт: побачу Вас всіх, порадію і йду геть... Бо в голові - рій, а під рукою - пусто... Дякую за натхнення - надихнула.
Не знаю, не знаю. Є в цьому щось. Читається цікова. Але чи то я старію, чи то настрій не сприймає... Якби цей твір ще й почути... Вишли голосовий ммс, будь-ласка. Буду вдячний.
Дякую, Мартине. Це була вимушена відпустка. Море ідей, а часу - нуль. 2-3 години в добу спати - це трохи забардзо. Ось з відки і емоцій море. Думаю, що далі буде...
Дякую, друже. А хіба кружка - не українське слово? Щось розгубився. І кухоль, ніби, підходить. Тільки якось по старовинному. А це ж сучасне... кохання...