Пн, 04.11.2024, 20:34
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3382]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про Україну
 

Сповідь Ющенка

Сповідь Ющенка

(Записано Пилипом Тихим телепатично.)

Збіг мій термін президентський. Час для сповідання.
Розповім вам, мої друзі, про свої діяння.
Про діяння, що зробив я для країни путнє,
Яких успіхів досягнув й плани на майбутнє.
Відшуміла і затихла кольорова хвиля,
Заспокоїлась Вкраїна – немов пройшла злива.
Посадили на трон мене – не життя, а рай.
Сиди собі, не рипайся, ногами гойдай.
Та не з моїм характером сидіти без зміни -
Хотів бути Президентом «всея» України.
Політологи чужі придумали захід:
Розділили Україну на Схід і на Захід.
А щоб її об’єднати, вирішив я з ходу
Відштовхнутись від Заходу, тулитись до Сходу.
Своїх друзів занехаяв, став східних шукати,
Видумав «Універсала» - не йде щастя в хату.
Мороз – «справжній українець», за свою посаду,
Щоб спікером вдруге стати, учинив він зраду.
Комуністи, Регіони разом об’єднались
І вони таки за мене дуже сильно взялись.
300 голосів шукали, щоб через цей важіль
Позбавити Президента низки повноважень.
Усю владу виконавчу Прем’єру віддати,
А самого Президента за нізащо мати.
Конституцію змінити, як для них угодно
І зробити із Гаранта пугало городнє.
Був би трону я лишився, щоб не Юлі сила,
Вдруге мене врятувала й на трон посадила.
І тут мене осяяло враз, одним моментом:
Чи мене вона рятує, чи пост Президента?
А що, як воно так є? Лиш Бог про це знає.
І собі готовить місце, рейтинг піднімає?
Зрозумійте тепер мене, що я мав діяти,
Щоб мені на другий термін Президентом стати?
Ми, мужчини, люди тверді, тим більш – українці,
І нікому не ступимось, а тим паче – жінці.
Все оточення своє «на вуха» поставив,
Секретаріат посилив, працювать заставив.
Постанови всі вивчати і критикувати:
Ні Уряду, ні Прем’єру спокій не давати.

І вони щоб не робили, поступати так:
«Я не знаю воно як, але знаю, що не так.»
З Регіонами налагодив контакти нормальні,
Інформацію давав їм конфіденціальну.
Люди кажуть, що я здатний на дрібні підлоти,
А до чогось серйозного не маю охоти:
Незаконно розігнати Верховную Раду,
В діях Уряду вбачати державную зраду,
Літак «тирнуть», щоб зірвати важливу нараду.
Нехай кажуть, що не зробиш, щоб втримати владу.
Як воно там не було, то вже інша справа,
Успіхів все ж досягла при мені держава.
Стали пенсії вже більші, виросла зарплата,
Інвестицій появилось різних і багато.
Говорити стало вільно, й усі цьому раді:
У трамваї, на вулиці і в Верховній Раді.
Щось там збільшилось у двічі, щось в чотири рази -
Може було б іще більше, якби я не влазив
Із своїми порадами в вигляді доручень.
Виглядав з якими я - немов в школі учень.
Немов Шарик з Матроскіним спілкувавсь з Прем’єром,
Листи слав їй й телеграми - ось таким маневром.
Замість того, щоб колінця такі витинати
І простіше, і дешевше слухавку підняти.
Волю я свою з’єднав із волею народу -
Думки Заходу зійшлися із думками Сходу:
Відновити пам'ять нашу в новім Арсеналі
І про битву конотопську, і Батурин славний,
І голодомори страшні, щоб там не казалось,
Геноцидом їх визнати все-таки нам вдалось.
В цьому напрямку й діяти – гарний успіх мав би.
Може навіть Схід і Захід таки об’єднав би.
Може навіть «10 кроків» зробив, це немало,
«На зустріч» всім українцям, як обіцяв, але
Якась сила спокусила іти проти Юлі.
З всього, що хотів зробити, вийшли лише дулі.
Вийти щоб з тісних обіймів північного брата
Вирішив я, що потрібно в НАТО поступати.
Але в нас ще неготові кордони і сили
Та і людям суті НАТО ми не роз’яснили.
Людей тільки збентежили і підняли бурю,
А в наслідок отримали велетенську дулю.
І до кого вже я вдався: до батька чи мами?
Більшість друзів своїх щирих зробив ворогами.

Отак майже вся моя нинішня каденція
В боротьбі пройшла за владу та у конкуренції.
Виясняв із Тимошенко хто з нас двох є кращий
Та забув я про народ свій, та долю трудящих.
Глянув я на себе з боку і так гірко стало:
Не хватило в мене духу, досвіду замало.
На що сили я потратив і потратив роки?
От тому ж бо в мене рейтинг такий не високий.
А надії які були! Які сподівання!
Та не було поміж нами справжнього єднання.
Тож, мабуть, усьому крапка - зрозуміли люди
І такого в мене шансу більше вже не буде.
__________

І так склалось, скрутилося, таку долю маю,
Що хоч я глава держави – другу скрипку граю.
Що ми тільки не творили, тобто я й Балога,
Але цих рожево-сердих не бере нічого.
Комуністів притиснули ми голодомором.
Не в Раді їм буде місце, будуть під забором.
Литвинівці обережні, хитрі, як китайці.
Сидять, поки інші б’ються, та чухають пальці.
Мов - «Дивіться які ми є мудрі та хороші,
Не потрібні нам посади, непотрібні, й гроші».
Критикують, вичікують до кого пристати,
Щоб на біді України собі рейтинг мати.
І таки свого добились до БЮТу пристали
За що спікера посаду Литвину віддали.
Та вибори президентські добре показали,
Що Литвина українці уже десь видали.
Помаранчеву краватку вже зовсім не ношу
Задобрить щоб «Регіонів» - в них підтримки прошу.
І на вибори ми мали тактику єдину -
Як від Юлі Тимошенко «спасти» Україну.
Є ще партія у мене - «Наша Україна»:
Де 43 депутати та із них надійних
Аж 37 депутатів зараз вона має.
Я оказією цею ще раз скористаюсь.
__________

То ж якби мені сказав хтось і на шлях наставив,
Щоб я пост свій президентський тихенько зоставив
Та на вибори не йшов знову претендентом,
То я б став Прем’єр-міністром, а хтось – Президентом.
Як в Росії Путін мудрий і Медвєдєв нині
Зберегли і честь, і владу, і славу країні.
Та де там! Ми не в Росії – українські пани:
Де вкраїнці два зберуться то там – три гетьмани.
Один одному не ступить, не зійде з дороги
Доки не будуть стирчати із канави ноги.
Як два цапи, що зустрілись на вузенькій кладці,
Та побились і втопились – мовиться у казці,
А дві кізки змогли мирно кладку подолати.
Мабуть треба в президенти жінок вибирати!
Та лише не Тимошенко, її ненавиджу.
У борні супроти неї заробив я грижу.
Так ніхто із любих друзів, чи із закордону
Не підказав, мов не бачив такого резону.
Та гаразд бо, ще не пізно, «з’їмо» Тимошенко
(З Регіонами домовивсь на разі тихенько)
Й незабаром буде в Раді нова коаліція.
Тоді буде досягнута ця моя амбіція.
Бо 37 голосів - це вам не абстракція,
А 37 голосів - це «золота акція».
Хоч таке уже бувало. Раз ми підписали:
«Меморандум» підписали та «Універсала» -
Регіонів бо партія це під ноги взяла
Й слово дане для народу – в народу забрала.
Брехуни там многоликі та язикозвонні,
Олігархи кримінальні й злодії в законі.
Вони можуть мене «кинуть» й оком не моргнути,
Тоді пост Прем’єр-міністра прийдеться забути.
На останок я ще хочу дати всім пораду
До виборів президента чи в Верховну Раду.
Хто задобрить малий бізнес та бізнес середній,
Той на виборах наступних і буде передній.
Україна має бути гетьманська держава
Де в основу покладено лиш главенство права!
Я ж вмирати не думаю, буду працювати,
Щоб до днів своїх останніх на Юлю брехати.
А як в брехні заплутаюсь, що жити не зможу,
Аж тоді вже на Говерлі поховайте, прошу.
Щоб в народі говорили: «От його поперло,
Як Ющенка, президента, на гору Говерлу!»

Сеанс 16.03.2010.


Додав: Pylyp (17.02.2010) | Автор: © pylyp
 
Розміщено на сторінці: Вірші про Україну

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2350 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
1 Did • 16:00, 19.02.2010 [Лінк на твір]
Правду кажучи, не було в мене великого бажання коментувати "Сповідь Ющенка.", але просто промовчати, означало б, що, якщо й голосно не підтримую, то мовчки погоджуюся з думкою Пилипа. Проте, це далеко не так.
Бідна та нещасна наша прем'єр! У мене просто серце кров'ю обливається, коли читаю її декларацію про доходи, яка складається із суцільних прочерків у графах про статки та майно. Не можу не пожаліти її, бідну, коли чую, як зять із донькою майже рік на сумочку матусі збирали. Напевно, їм довгий час недоїдати через недешевий подарунок довелося? Не знаю, як ви, Пилипе, з пенсії, а я взавтра, може, піду на пошту та перерахую зі своєї невеликої платні, яку мені чомусь не виплачують ось уже третій місяць, на адресу Кабміну для Юлії Володимировної гривню-другу, так шкода її, нещасну, бачучи, як вона про мене турбується...
avatar
2 Did • 16:24, 19.02.2010 [Лінк на твір]
Втім, прекрасно знаючи, скільки насправді грошей у Тимошенко і як вони були зароблені нею, та ще зважаючи на брак власних коштів, мабуть, надішлю їй дещо інше, чим перебиваюся під час її прем'єрства сам, наприклад передача із сухарями, причому не у Кабмін, а зовсім в інший заклад...
Посаду президента можна порівняти з роллю турботливого батька величезної родини: тут і любов, і ненависть, і суд праведний. У воєнний час він би діяв як необмежений диктатор, а в мирний - згідно чинній конституції. Взагалі сталася дуже дивна річ: ми Ющенка обирали як демократа, а зараз звинувачуємо в тому, що він не став диктатором, а саме у цій ролі спить і бачить себе наш теперішній прем'єр. Ну, хіба це неправда? Вона так багато працює над нашою економікою, але відчуває в собі ще сили вправитися із політикою також. Буде важко одній, я впевнений, що їй, як було до сьогодні, допоможе її оточення. Прекрасними соратниками вона гордилася завжди і не здавала їх ніколи...
avatar
3 Did • 16:45, 19.02.2010 [Лінк на твір]
Не здавала, не звільняла на відміну від президента, котрий, бачучи, що людина не відповідає посаді, робив це постійно, дивуючи нас.
У нас був справжній УКРАЇНСЬКИЙ президент, шкода, що сьогодні не всі це ще зрозуміли та усвідомили. Відкіля я це знаю і чому так впевнено говорю? Та тільки тому, що побачив реакцію Медвєдєва і Путіна, коли вони дізналися результати першого туру виборів. Ви не можете, Пилипе, пояснити мені, чому вони так зраділи перемозі Яноковича і Тимошенко, чому кожна з цих кандидатур їх цілком задовільняла? А я вам скажу і це. Вони ніколи не бачили у діях цих двох любові до України. Ви особисто бачили в очах Януковича чи Тимошенко любов до НАШОЇ землі? Я - ніколи...
Правда, східні брати, мабуть не здогадуються, що кожна людина на посаді президента просто приречена любити Україну. З повагою до вашої думки - Did.
avatar
7 Pylyp • 18:09, 22.02.2010 [Лінк на твір]
Дідусю, дякую за щирість! Я нікого не ідеалізую і не творю кумирів. Надіюсь, Ви зрозуміли, що пишу про те, що бачу і відчуваю та дуже хвилююсь: куди Україну будуть штовхати?!
avatar
4 Pushok • 20:29, 19.02.2010 [Лінк на твір]
Коли запорожці писали листа султанові, це був просто сміх, напроти вашої поеми. Про політику не скажу а рядки дібрано зі смаком.
avatar
5 Nemo • 10:37, 21.02.2010 [Лінк на твір]
Що б там хто не писав Тобі, друже, я на цей раз у ВЕЛИЧЕЗНОМУ ЗАХОПЛЕННІ. МОЛОДЕЦЬ!!!!! Так тримати. Я Тебе відкрив знову... А "Сповідь..." розмножив поміж друзів і знайомих. Клас!!! hands respect 10.0.
avatar
6 Katya • 14:01, 21.02.2010 [Лінк на твір]
Цілком підтримую вас, Пилипе!
avatar
8 Pylyp • 18:13, 22.02.2010 [Лінк на твір]
Дякую, панове, усім за відвертість та щирість! Слава Богу і Помаранчевій революції, що ми, поки що, можемо відкрито спілкуватись. Я хочу трохи спустити усіх з небес на землю грішну!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz